Життя Юлії Мосейко за останній рік було дуже насиченим. Дівчину запросили працювати моделлю в Індії, де вона навіть знялася у кліпі місцевого виконавця
18-річна Юлія Мосейко нещодавно отримала титул «Міс RIA-2015» . В інтерв’ю для нашої газети дівчина розповіла про себе.
Юлія закінчує навчання у техокледжі ТНТУ. Вона - студентка четвертого курсу факультету інженерної механіки. І нині всі зусилля красуні спрямовані на навчання, адже вона предендує на „червоний” диплом. А попереду ще - курсова та дипломна роботи. Після завершення навчання Юлія планує пізнавати світ завдяки роботі моделі у різних країнах. Вона хоче поїхати в Дубай, Сингапур. До речі, Юлія вже має досвід роботи у модельній агенції в Індії. Там вона провела три місяці. Загалом досвід дівчини в індустрії моди та краси відносно малий, проте успішний.
{photo_gallery id=12900|}
- «Міс RIA» - твій перший конкурс краси?
- Це для мене уже другий конкурс. Перший був улітку 2014-го року –«Перша леді» у Тернополі, де я також здобула перемогу. Потім я їздила на відбірковий тур до Миколаєва в рамках «Студреспубліки»,
де мене обрали на Всеукраїнський конкурс, який відбудеться у травні цього року в Ужгороді. Проте я не впевнена, чи туди поїду, бо посилено вчуся.
- Чому ти пішла на «Міс RIA»? Чи почерпнула для себе щось нове?
- Мені просто було цікаво. Результатом я задоволена, адже перемогла. Загалом це для мене цікавий досвід , бо я не сиділа на місці, рухалася вперед, вдосконалювалася, дізналася щось нове. Звісно, я багато чого знала, але під час підготовки до конкурсу я навчилася багато нового.
- Який у тебе досвід роботи моделлю?
- Мій досвід не дуже великий, навіть року немає. Минулого року я три місяці вчилася у школі моделей Katrin Models. Потім мене запросили на кастинг до Львова, куди приїхав представник однієї із топових модельних агенції Індії Кarma Models. І мене обрали для роботи там. Це було в липні минулого року. Я на той час не мала закордонного паспорта, ніколи не була за кордоном. Близько місяця мені виготовляли всі документи і відкривали візу. У вересні я полетіла в Делі. Там провела три місяці і повернулася додому перед Новим роком.
- Чи не страшно було летіти так далеко?
- За мою безпеку відповідає моя материнська агенція з Тернополя, в якій я вчилася і працюю. Тож я особливо не переживала, адже Katrin Models у нашому місті - це відділення львівської модельної агенції, яка на ринку вже 17 років. Перед поїздкою до Індії в агенції мене готували – вчили модельної термінології англійською, пояснювали, з якими ризиками я можу там зіштовхнутися і що робити у таких ситуаціях. Також перед поїздкою я перечитала в інтернеті все про роботу моделі в Делі, поспілкувалася з дівчатами, які літали туди. Тож я була почувалася впевнено.
- Розкажи про свою роботу в Індії?
- Коли я приїхала в Делі, мене зустрів представник агентства, завіз в апартаменти для моделей. Я жила з дівчатами з різних країн: Росії, Словаччини, Румунії, Сербії, Боснії. В агенції є букер (менеджер), який шукає нам роботу. Бувало, що нас одразу затверджували на роботу, а іноді доводилося ходити на кастинги. Я брала участь у зйомках одягу для інтернет-магазинів, яких в Індії дуже багато. До речі, в мене було дуже багато фотосесій в національному одязі. Адже в Індії 90% жінок використовують як повсякденний одяг сарі (традиційний жіночий одяг у Південній Азії у вигляді довгого шматка тканини,
особливим чином обгорнутого навколо тіла – прим. ред.). Також я знімалася у кліпі індійського виконавця. Для цього літала на Гоа. Моя робота у відео полягала в тому, що я гуляла пляжем. Адже пісня була про кохання до дівчини. Загалом за три місяці перебування в Індії я завдяки роботі здійснила 12 перельотів, облітавши майже всю Індію.
- Чим тебе вразила Індія?
- Там дуже добре ставляться до європейців. Вони роблять все, щоб ми були задоволені. Навіть якщо приходиш на ринок, всі стараються догодити. До моделей з Європи індійці ставилися, як до зірок. На прогулянках на нас задивлялися, фотографували, але ніхто ніколи не чіпав. До речі, два тижні в Індії ми просто відпочивали. Адже у листопаді в них національне свято Дівалі – свято вогню, що символізує перемогу світла над темрявою. Люди святкують масштабно, прикрашають домівки гірляндами, святкують два тижні. І ми теж не працювали. У нас був вільний час, і ми використали його на ознайомлення з країною, адже під час роботи на таке бракувало часу. Ми з дівчатами зібралися і поїхали у Таджмахал, погуляли по Делі, відвідали Храм лотоса.
