Пам’ятні дошки загиблому у зоні АТО Дмитру Лабуткіну та жертві пожежі у розташуванні батальйону «Збруч» Назарію Сикліцкому відкрили сьогодні на фасаді рідної для них школи №23.
Понад дві сотні учнів та вчителів школи прийшли на урочисту лінійку, аби пом’янути загиблих. І Назарій Сикліцкий, і Дмитро Лабуткін були улюбленими учнями своїх класних керівниць, добрими товаришами своїх однокласників. Назарій у школі № 23 провчився 9 років, а Дмитро – 11. Звістка про їхню трагічну смерть, згадують вчителі військових, шокувала усіх.
«Згадується, 12 років тому такий самий весняний день. Наш син на останньому дзвонику. Закінчував цей навчальний заклад, – говорить батько Дмитра Лабуткіна Віталій. – Після анексії Криму, як справжній бойовий офіцер, вийшов одним з останніх з території півострова. В січні 2015 року був відряджений у розташування сектору «С». Був там прес-офіцером. В Дебальцевому тоді була, мабуть, найгарячіша точка АТО. 16 числа вранці у складі ДРГ 3 полку спецпризначення Кіровограда конвоєм виходив в напрямку міста Попасна. І в районі населеного пункту Новогригорівка потрапив в засідку російських кадрових військових батальйону «Август». Важко був поранений наш син і загинув.»
Мама Назарія Сикліцкого Надія згадує, зі своїм братом-близнюком Максимом вони усе робили разом. Обоє пішли до війська. Єдиний період, коли брати були розлучені – мобілізація Назара. Максим залишився тоді вдома.
«31 січня він приїхав у Червоний Чабан (населений пункт у Херсонській області, де дислокувався батальйон «Збруч», у якому служив Назарій – прим. ред.). Тоді дуже холодно було, зимовий день короткий. І довелося йому заночувати на тій території. І до сьогодні ніхто мені не може сказати як виникла та пожежа (1 лютого 2015 року через займання складу боєприпасів загинуло 6 бійців батальйону «Збруч» – прим.ред.) Нам його дуже не вистачає.»
