Серед списку літератури на позакласне читання знайшлося місце і для письменниці, яка відома двозначними віршами для дорослих.
Про це пише на своїй сторінці у Фейсбуці тернополянка Людмила Юрчак. Заодно і наводить цей "шедевр".
"Та-да-да-дам! Школа осучаснюється!
Вчора діткам 2 класу (це 7 рочків) видали список літератури для позакласного читання (це раз на тиждень). Всі автори - сучасні до знемоги, дехто має лише одну щойновидану книжку (можна замовити за 100 грн.)
Дещо моя знайома, сумлінна матуся чемного другокласника, знайшла в інтернеті. Приводжу текст повністю!
Уявіть собі цю ідилію - позакласне сімейне читання цього тексту. В мене слів нема. Цікаво, що скажуть на це батьки, педагоги і Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації.
Галина Малик:КОЛИСКОВА-НЕДРІМАЙКА від Саші і СерожиВпала темна нічка – всім стулила вічка. В держадміністраціях – ані чоловічка. Сплять пенсіонери, міліціонери, Лорак спить і Тая під свої фанери: ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла.Під заводом сплавів дрихнуть бізнесмени. Сплять у різних позах з Суркісом спортсмени.
В кріслах – депутати, на постах – солдати. Шуфрич спить без Юлі, крутить Юлі дулі. Ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла.Ссе у ліжку палець Шоколядний Заєць. Катя спить без Віті – бо за мир у світі. На печі у бабки дрімле кіт-котович, тільки не дрімає Вітя Янукович! Ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла.Він усю Європу посилає в жопу. За любов до НАТО круто криє матом. Демонструє Вітя до Москви прихильність, бігає з плакатом – обіця стабільність! Ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла.НЕ ДРІМАЙ, народе, і подвоюй пильність! Ла-ла!" - пише Людмила Юрчак.
Тема не залишила тернополян байдужими. В своїх коментарях до запису вони виражають невдоволення.
Зокрема, тернопільська письменниця Леся Коковська-Романчук пише таке:
"Знаєте, я такої маячні начитуюся двічі на рік, перегортаючи гору макулатури, яку отакі автори надсилають до видавничої ради, аби їм виділили кошти на публікацію їхніх геніальних творів. І жоден з них не усвідомлює, що друкувати цього - не можна! Ну, на своїй сторінці в ФБ, щоб друзі посміялися, - ото й уся художня цінність. Вони вважають, що це - вічне і заслуговує на право увійти у книгу. Таким чином ми "розмиваємо критерії художності" (П. Сорока) і нищимо літературний смак дітей. Зате у кожного з таких писак море однодумців, які його підтримують.. часто тому, що самі таке пописують іноді..."
