Від травня цього року 1500 працівників екстреної медичної допомоги в 47 населених пунктах області отримують зарплату з запізненням, а до кінця року коштів на зарплату немає.
Поки влада шукає гроші, рядові працівники „швидкої” кажуть, що навіть попри те, що вони мають можливість висловити свої вимоги, складається враження, що „швидка” ні владі, ні депутатам не потрібна
На виплату заробітної плати працівникам швидкої допомоги до кінця цього року не вистачає більше 9 млн гривень. Цю проблему 16 вересня, озвучив на зібранні депутатів, колективу і керівника центру надання екстреної медичної допомоги, членів постійної комісії облради з хорони здоров’я її голова Роман Свистун. Власне засідання комісії, яка мала розглянути загалом 17 питань медицини області, цього дня не відбулося за відсутності кворуму. Засідання перенесли, про нову дату проведення повідомлять згодом. Та питання зарплати працівникам швидкої все-таки розглянули навіть попри відсутність усіх сторін. Його ініціював народний депутат України Тарас Пастух.
- Проблема з браком коштів на зарплату виникла лише цього року.
Ще на початку року наш заклад був недофінансований майже на 7 млн грн, - зазначив директор-головний лікар комунального закладу облради „Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Михайло Джус. – Проблема загострилася після підвищення зарплати з травня цього року. З іншої сторони, в нас давно не виконувалася постанова про доплату працівникам 40% до зарплати. Зазвичай її виплачують, коли є гроші. Це не є обов’язкова виплата, її здіснюють, коли є залишок коштів. Проте ми хочемо вивести її в обов’язкові виплати, уже підготували листа до Кабміну. Це ще додатково 8 мільйонів, які в майбутньому треба закладати в бюджет.
Бюджет швидкої допомоги – трохи більше 83 млн грн, зазначив Роман Свистун. 30 млн передбачені на зарплату, 50 – на інші витрати, енергоносії.
- Економити в нас важко, - пояснює Михайло Джус. – Ми заберемо кошти зі статті енергоносіїв – і це буде 500 тисяч гривень. Решту нам не вистачає. Багато тягне ремонт транспорту, бо машини зношені. Видатки на запчастини і бензин через підняття цін ми теж не можемо зменшити, - пояснив головний лікар.
- Ми зменшували кількість бригад влітку по Тернополю, економили за рахунок відпусток працівників в місті і районах, але це мізерна економія. Ми не можемо відпускати людей у відпустку за свій рахунок. Загалом служба екстреної допомоги знаходиться в 47 пунктах, це 1500 працівників. Економити немає на чому, на відміну від інших лікувальних закладів області, які можуть закривати відділення і перекривати кошти в межах закладу. Тому склалася така ситуація. Ми неодноразово зверталися в управління охорони здоров’я, ще в травні констатували цю ситуацію і зверталися в ОДА, щоб допомогли вирішити ситуацію. З колективом ми поки домовилися, що зарплату виплачуватимуть з затримкою, і так це відбувається з травня цього року. Зараз в нас не вистачає авансу, щоб виплатити зарплату за вересень у розмірі 2 млн. В перспективі не буде грошей на жовтень на аванс і в загальному виходимо на цифру 9 млн – це основна стаття. Тому я пропоную позичити в межах видатків на охорону здоров’я області невикористані кошти в іншого лікувального закладу, а ми в листопаді віддамо.
Своїми проблемами з присутніми поділилися і представники трудового колективу центру екстреної медичної допомоги.
Ми прийшли знову, щоб влада звернула увагу на наші проблеми, щоб вчасно виплачували зарплату. Нам з 2013 року не видають надбавки за напруженість роботи і за особливі умови праці, - розповідає лікар виїзної бригади швидкої допомоги Тамара Романська. – Ми обслуговували раніше лише місто, тепер додали ще й Тернопільський район. Це все - термінові виклики. А ми не маємо вчасної заробітної плати, оздоровчі нам припинили видавати, і ми, основна первинна ланка, лишилися ні з чим. Ми обслуговуємо найважчі виклики. Коли людина помирає, бо ногу відірвало, і швидка не виїде, то для неї не знати що краще – чи виділити гроші швидкій чи на кардіоцентр. Таке враження, що швидка нікому не потрібна.
Щодо доплати за особливі умови праці - це не додаткові кошти, це гроші в рамках бюджету, який виділяють на фінансування екстреної служби, зазначив Роман Свистун. Оскільки залишку вже роками не залишається на їх виплату, потрібно їх враховувати додатково при складанні бюджету на наступний рік, щоб люди отримували ту доплату, яка їм належить.
- Якщо дозволяють кошти, керівники можуть надавати надбавку за особливі умови праці,
- зазначив він. - Якщо в інших областях така надбавка доплачувалася, то в нашій області на це немає коштів. По-перше, є недофінансування галузі, а по-друге у травні підвищили на кілька відсотків зарплату, а бюджет був закладений менший, і вже на фоні цього є дефіцит в 3 млн грн. Відповідно, немає залишку, який можна роздати за особливі умови праці. Тому така ситуація.
До слова, окремих депутатів здивувала і обурила така ситуація, коли в той час, коли ще з початку року був брак коштів на зарплату, депутатів переконували залишки медичної субвенції віддати на кардіоцентр.
- На початку року депутатів переконують, що бюджет збалансований і немає жодних проблем, - зауважив депутат облради Олег Сиротюк, - а в результаті ми голосуємо за міну сповільненої дії, яка в другому півріччі починає вибухати. І ситуація зі „швидкою”, напевно, не єдина. Виникає тоді запитання до медичної комісії, чому залишок субвенції в 21 млн віддали на ремонт стін кардіоцентру. Тоді є питання до неправильного планування цієї медичної субвенції.
На думку голови постійної комісії облради з охорони здоров’я Романа Свистуна,
кошти були виділені правильно і добре, що їх не ділили на частини, бо відкриття кардіоцентру теж вкрай необхідне області, тож кошти треба шукати з інших джерел.
Швидше за все, кошти на зарплату працівників швидкої будуть шукати в області. Роман Свистун зазначив, що чекати наступного засідання комісії з питанням швидкої не будуть.
Сьогодні збереться робоча група в начальника управління охорони здоров’я і будемо шукати вирішення цього питання в області. Я думаю, що насамперед треба знайти внутрішні резерви в управлінні охорони здоров’я, щоб закрити цей місяць, - зазначив Роман Свистун. - Зараз ми не можемо приймати рішення, бо немає кворуму, але є звернення народного депутата Тараса Пастуха, є колектив, керівництво, і щоб не запускали ситауцію, її треба вирішувати. Ще є надія на те, що Київ ще додатково дасть кошти, бо останніми роками так було.
На що заступник голови облради Любомир Крупа резюмував, що тенденція зараз – тотальна децентралізація.
Всі відписки нам полягають у тому, що нам дали ресурси на місцях, дали повноваження будувати таку модель, яка підходить нам, тому просять давати собі раду самим, - зазначив він. - Відповідальність за таку ситуацію - на місцях.
Редакція „RIA плюс» стежитиме за ситуацією і про те, як її вирішили, повідомимо після чергового засідання комісії облради з питань охорони здоров’я.
