Оригінально відзначили день народження мисткині, родом з Тернопільщини, Олени Кульчицької у арт-барі «Коза».
На згадку про одне ремесел, яким займалася видатна уродженка Бережан, офіціанти закладу одягнули килимові запаски.
У період тотального безробіття, 20-30 роки XXст., художниця Олена Кульчицька започаткувала з сестрою невеличкий бізнес. Аби заробити на життя, Ольга та Олена Кульчицькі заснували школу ткацтва у Перемишлі, де на той час мешкали. Дівчат сестри навчали виготовляти килими, а готові вироби – продавали. Ольга ткала, а Олена розробляла оригінальні візерунки.
Звісно, флеш-моб, «Кози» символічний. Запаски, які одягнули офіціанти, не були творінням сестер Кульчицьких. Втім, Олена також часто використовувала народні рослинні мотиви при створенні візерунків для авторських килимів.
«Це килимові зимові запаски, які одягали на Тернопільщині лише на свята. Вони дуже теплі. Рослинні візерунки на них притаманні саме для Західного Поділля (Збаразький та Підволочиський район)», - зазначає колекціонер та історик Сергій Ткачов.
Примітно, що ніде більше на Тернопільщині не носили теплих тканих запасок. Свого часу вони виконували не лише декоративну, а й практичну функцію – захищали від вітру. Представлені у арт-барі «Коза» – частина приватної колекції Сергія Ткачова. Їх колекціонер скуповував у жителів області. Деякі запаски таким чином були врятовані від знищення, адже сучасники почали використовувати їх у якості килимків.
«Традиційні запаски зав’язувалися за допомогою додаткового поясу. Ці – спрощені, із зав’язками. Особливої ретельності вишивальниці потребував момент вишивання і на лицьовій, і на виворітній стороні полотна, адже частина запаски перекидалася через пояс, - додає Сергій Ткачов. - Це сучасні запаски . Судячи з використаних фарбників, їх виготовили у 50-60 рокиXXст.»
