Сталося це на проспекті Злуки. У набиту маршрутку зайшло кілька літніх людей, з яких половину не оплатили проїзд. Водій проїхав одну зупинку і біля супермаркету «Барвінок» зупинився та зі зачиненими дверима відмовився далі їхати. Напружена ситуація тривала з п’ять хвилин. Пасажири нервували, адже хтось спішив на роботу, хтось в поліклініку, а в когось була хвора дитина і її потрібно було якомога швидше доправити до лікарні. У решті-решт одна з літніх жіночок заплатила за себе, а дві інші так цього не зробили, говорячи, що щойно за зупинці пільговики вийшли і тепер вони мають право їхати безкоштовно. Водій і пасажири сперечалися, але несподівано молода жінка витягнула гроші і спершу хотіла заплатити за трьох пасажирів, а коли їй сказали, що одна вже оплатила проїзд, то додатково заплатила за двох пільговиків.
Ця історія доволі показова для літніх жителів Тернополя. На цій ділянці дороги тролейбуси їздять доволі рідко (стабільно лише зранку і в вечері), тому дочекатися їх можна, але проблематично. І старші люди, хочуть того чи ні, сідають у маршрутки. А оскільки вони їдуть з центру зазвичай переповнені та з повним екіпажем пільговиків,
тому й трапляються подібні ситуації.
Водій, який вимагав з пенсіонерів і інвалідів плату за проїзд, робив, так як йому велить господар транспортного засобу. Але є інша сторона медалі. Пенсіонери Тернополя, настільки збідніли, що віддавши останні кошти за комуналку, не мають чим заплатити за проїзд у громадському транспорті.
І хоча розмір пенсій практично однаковий по всій країні, але, щоб не виникали подібні ситуація, у неї мав би втрутитися муніципалітет. Свого часу в маршрутках Файного міста мали право безкоштовно їхати п’ять пільговиків, згодом на догоду перевізникам їх кількість зменшили до трьох паралельно збільшивши вартість проїзду. То чи не варто зі збільшенням проїзду до 4 гривень, повернути кількість пільговиків до попередньої цифри. І тоді, можливо, історій, про яку мовилося вище, було б значно менше…
