«Одного дня кру-у-то змінилося життя», — каже голова ЛОО УТОС Оксана Потимко. Працюючи медсестрою, 24-річна жінка понад усе мріяла стати хорошим хірургом. В одну мить вона раптово осліпла... і відтоді згасла всяка надія, що зір повернеться. Перший рік депресивного шоку дав змогу Оксані Потимко навчитися лише варити борщ і в’язати. Однак звичайна фраза розв’язала мотузку безпорадності. «Незрячі й в університетах вчаться, і дисертації пишуть, треба й тобі спробувати», — якось сказав її батько.
Читайте ще
