Люблю будинки, що стоять осібно. Надто тоді, коли їх вкутує зелень, і, здається, таким чином ховає від стороннього ока та часоплину.
Такі хатки видаються невідцьогосвітніми та вповитими у різноманітні історії.
Це не багатоповерхівки із нереалізованими амбіціями сягнути неба, а прості й приземлені частини історії – самодостатні й автентичні. І в тому їхня сила
