Мені подобається ця стримано-похмура погода. Вона надає виразності й ширить якусь загадковість.
З сірим небом та розсіяним світлом, знайомі будинки набувають якоїсь таємничості. Так, ніби готуються розповісти свої історії, але їм треба ще трохи часу, щоби наважитися. І це очікування можна порівняти з очікуванням дощу.
