Надзвичайно оригінальна виставка «На перехресті двох мистецтв» відкрилась у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Унікальність експозиції полягає в тому, що її автори – тернопільські митці – художниця Наталя Басараб та селекціонер Ігор Хорош – поєднали у ній картини та квіти. Відтак тридцять шість полотен Наталі Басараб, на яких зображені квіти – іриси, півонії, нарциси, дзвіночки, бузок, маки, – доповнені, прикрашені, «підсилені» справжніми, живими ірисами та півоніями відповідних кольорів та відтінків.
Милують око відвідувачів виставки, зокрема, більше тридцяти сортів ірисів. Але однією із основних «родзинок» експозиції є те, що дванадцять із них є авторськими – селекції Ігоря Хороша, і найголовніше – саме вони представлені на картинах Наталі Басараб. Тому бачити однакові назви на полотнах і біля ваз із стрункими високими квітами, які стоять поруч, до щему трепетно й дивно.
«Барбара Брильська», «Вечір на Ай-Петрі», «Місячна соната», «Ліна Костенко», «Озеро надії», «Дельфін і русалка», «Панночка», «Наталя Басараб», «Грозова увертюра», «Бал розлучених сердець»,
«Анна Герман», «Самба білих метеликів», – усі ці сорти авторства Ігоря Хороша знайшли своє відображення у живопису та акварелі.
Саме тому, цілком логічним стало й те, що у виставки два основних акценти: красивий густо-фіолетовий ірис «Наталя Басараб», що у горщику стоїть на підвищенні відразу справа від входу до експозиції, та велике центральне полотно – «Дельфін і русалка», на якому вінку з біло-фіолетових ірисів русалка споглядає за тим, як з води перед нею граціозно вистрибує дельфін, уособлюючи назву сорту «Дельфін і русалка».
До речі, сорт «Дельфін і русалка» минулого року став кращим ірисом в Україні і приніс селекціонерові Ігорю Хорошу найвищу відзнаку із селекції ірисів у наші державі – медаль «Ніни Мірошниченко».
Щодо сорту «Наталя Басараб», то, як розповів Ігор Хорош, він виведений три роки тому, але буде інтродукований лише наступного року в США. За міжнародними правилами ірисівників, якщо сорт інтродукується на іншому континенті, то право поширювати його в Європі можна отримати лише через рік, відтак з’явиться цей сорт у колекціях українських шанувальників ірису не скоро.
Однак, завдяки виставці квітів і полотен (а тут сорт «Наталя Басараб» зображений відразу на двох картинах), тернополяни можуть познайомитися із цією унікальною фіолетовою квіткою вже зараз.
На запитання, чому ірис саме такого кольору підібрав, аби назвати його іменем художниці, Ігор Хорош пояснив, що фіолетовий для нього – це колір мудрості, яка приходить з роками: «І саме такою мудрою жінкою є для мене пані Наталя, – своїми картинами, спілкуванням, я завжди черпаю від неї цю життєву мудрість. Отож, у таких фіолетових тонах, а не яскравих, я її й сприйняв».
Як зізнається Наталя Бесараб, картину «Дельфін і русалка» вона написала в подарунок до дня народження Ігоря Хороша, – цього року селекціонер відзначав свій «золотий» ювілей. «Дельфін і русалка» – дуже престижний сорт, має багато нагород, і я довго думала, як його подати, – ділиться секретами художниця. – І цей свій подарунок на ювілей Ігор вперше на виставці і побачив».
До речі, незважаючи на те, що квіти художниця любила малювати завжди, іриси з’явилися у тематиці її творчості саме після знайомства із селекціонером.
«Як ми познайомилася, мене ці квіти настільки надихнули, що я їх весь час малюю, – розповідає Наталя Басараб. – Іриси завжди любила, але коли з Ігорем почала більше спілкуватися, то він якось мені сказав, що малюю «півники», а не іриси. Відтоді вже почала вивчати, дивитися на їхні форми, фотографувати, їздити до нього в сад ірисів, спостерігати, як Ігор працює із цими квітами. До речі, навіть якось вдалося побачити, як проходить процес запилення. Взагалі, там, у саду, в нього надзвичайно гарно, дуже аура хороша, і, як маю час, чи Ігор має час мене запросити, то все стараюсь поїхати і малюю там».
Загалом, ідея створення виставки, де поєдналися б картини і квіти, виникла у Ігоря Хороша досить давно, років із п’ять вона конкретно витала в повітрі, очікуючи свого часу, і зараз втілилась в життя. «Саме цього року так сталося, що нам все вдалося, все дуже гарно зійшлося, і прекрасні люди до нас на відкриття завітали, – посміхається щиро пан Ігор. – Тому я щасливий і, думаю, пані Наталя також».
Як сказав на відкритті виставки «На перехресті двох мистецтв» директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степан Костюк,
щоб виростити квітку, треба прикласти працю рук, це ж потрібне і аби намалювати картину. «Однак образотворче мистецтво має таку важливу перевагу, що воно може на роки зберегти красу природи, яка швидко минає. І якщо квітка, яку плекали з любов’ю, за декілька днів зів’яне, то відображена на полотні, буде милувати око багато і багато років. Так Божий дар художника дає можливість увіковічнити те, що у своїй природі більше не повториться ніколи, – квітка виросте вища, краща, а може й менша, але такої самої, на превеликий жаль, не знайдеться. Сьогодні ми маємо можливість спостерігати проект, якого за роки існування музею ще не було: споглядаєш на мальовану квітку і вдихаєш аромат живої! Цей синтез компонентів дає можливість відчувати, що життя вічне, і ми у ньому маємо робити все, аби Божа природна фантазія поповнювалась нашою природною енергетикою».
Багато яскравих та щирих слів сказала на церемонії відкриття і заслужена артистка України актриса Віра Самчук, яка давно дружить з Наталею Бесараб і зізнається, що навіть відчуває, в якому настрої художниця писала ту чи іншу роботу.
«В її картинах душа завжди відпочиває, бо вони – живі, – захоплюється актриса. – Тому таке поєднання, як на цій виставці, є дуже логічним: одна людина вирощує квіти, душу в них вкладаючи, щоб вийшла неймовірна краса, огортаючи ці холодні іриси теплом серця, а Наталя їх навічно «вкладає» у картини, щоб вони залишалися живими. Це якесь чудо, що ці двоє талановитих людей знайшли одне одного, і бажаю, щоб їхня творчість не вичерпувалась, щоб вони і далі раділи світові, даруючи і нам таку можливість».
Аналогічну думку висловив також актор Микола Булат, наголошуючи на відчутті гармонії, що виникає в момент, коли бачиш квіти на полотнах і чуєш запах квітів, коли спостерігаєш живі квіти в гармонії з людиною, природою, і все це – втілене через мистецьке сприйняття художника.
Тішилась багатством талантів Тернопілля у виступі і голова Тернопільської «Просвіти» лікар та поетеса Дарія Чубата, підкреслюючи, що якщо у кожного з нас буде таке серце чесне і щире, як у пані Наталії та пана Ігоря, то Україна буде вільною та незалежною, оскільки матимемо можливість довести світові,
що ми – перші у всьому, і де би не ступали, збагачуватимемо нашу землю і весь світ.
Щирими словами вітань поділились із присутніми також Народна артистка України співачка Любов Ізотова та заслужений діяч мистецтв України режисер Орест Савка, свої поетичні рядки, присвячені цій непересічній події прочитала поетеса, краєзнавець Марія Карпик, а пісні та побажання усім учасникам свята подарував вокальний колектив «Пшеничне перевесло».
Діятиме виставка «На перехресті двох мистецтв» до 25 червня. Як пообіцяв Ігор Хорош, впродовж цього часу живі квіти, відтворені на картинах, будуть постійно у ній присутні. Більше того, помилуватися сортами представлених ірисів і навіть придбати їх у цей час можна буде і в Галереї квітів «Ігор», що на бульварі Шевченка. Вже стало традицією, що на початку червня там щороку діє виставка «Ірида», де Ігор Хорош ексклюзивно презентує сорти зі своєї колекції та власної селекції.
Додамо, що у селекції Ігоря Хороша є близько 150 сортів ірисів, а в цілому його колекція налічує до тисячі сортів.
Олена Лайко, «Тернопільська Липа»
