фото: Ігор Пунда (Вікіпедія)
Знаходиться вона у маленькому селі Дубівка Борщівського району на Тернопільщині.
Дерев’яна церква святого Симеона була перевезена 1905 року із села Цигани.
Саме у цьому селі у місцевого священика Омеляна Глібовицького часто гостював Франко із дружиною і дітьми.
Удень він полюбляв ходити до лісу по гриби, а в неділю обов’язково відвідував маленьку церкву і співав разом з дяком у крилосі.
І досі старовинний храм служить людям.
Про історію забутої святині розповідається в одному із розділів книги заслуженого журналіста України Петра Довгошиї «Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край».
Забута святиня в Дубівці
У Циганах на будинку проворства 9 листопада 1997 року, в день 125-ліття Богдана Лепкого, освятили меморіальну таблицю. Проте чи справді саме в цьому будинку і в цьому кам`яному циганському храмі перебував Франко? Збереглися окремі давні церковні парохіяльні книги, в котрих знаходимо записи про спорудження храму і будинку священика, зроблені наступником отця Глібовицького – отцем Дмитром Курдидиком, також активним громадським діячем.
Спершу йде такий запис: «Дня 2 вересня 1903 р. скінчено мур церкви й розпочато роботу теслярську, в`єзанє даху. Д. Курдидик». Далі в старій церковній книзі читаємо: «Нова мурована церков в Циганах – будову розпочато в р. 1902, скінчено 1904, освячено 21 вересня 1905р. преосв. Григорій Хомишин, єпископ Станиславівський». Отже, нову церкву в Циганах споруджували недовго – якихось два роки.
Що ж до парафіяльного будинку в Циганах, то вимальовується схожа історія, теперішнє проворство почали будувати( чи перебудовувати) через кілька літ по смерті отця Глібовицького.
фото: Ігор Пунда (Вікіпедія)
Отож, теперішнє приміщення парохії також зовсім інше – збудоване наново чи повністю перероблене. А щодо меморіальних таблиць на храмі і будинку пароха… Хай вони нагадують людям, що в цьому далекому подільському селі лікував його природними принадами, щирим і добрим ставленням його жителів свою зболену душу великий син великого народу. І xай досі дивуються, за словами Дарії Глібовицької, «… що то за ксьондз писав такі цікаві листи до Франка»…
Який же висновок? Нову церкву в Циганах,
котра і досі там стоїть, будували вже після від`їзду звідти отця Глібовицького, не кажучи вже про Івана Франка. Отже, не в цьому храмі служив отець Омелян і, певна річ, не в ньому був Франко. А в котрому?
До побудови кам`яного храму в Циганах стояла невеличка дерев`яна церква, за свідченням старожилів – збоку від теперішньої і трохи вглиб подвір`я. Поки будували новий храм, стареньку маленьку дерев`яну церковцю погодилися продати в недалеке сільце Дубівку. В церковній книзі села Цигани є недатований запис: «За стару церкву одержалисьмо доси 400 корон». Можливо, сплата йшла частинами, оскільки таке невеличке село як Дубівка не змогло б дати всієї суми зразу.
Старожили стверджують, що цю дерев`яну церковцю Цигани також купили – у прадавній Скалі над Збручем: там вона стояла майже 200 літ, аж поки не вимурували нову, теперішню. Колишній мешканець села (на жаль, не підписався) в «Історично-мемуарному збірнику Чортківської округи» згадує, що в Циганах «збудовано кам`яну церкву і таку ж дзвіницю на місці старої дерев`яної церкви, що проіснувала 200 років. Її купило недалеке сільце Дубівка».
У цій же книзі, в анонімному невеличкому описі села Дубівка подано таку інформацію: «Після побудування нової церкви в Циганах 1904 р. українці Дубівки викупили стару 200-літню дерев`яну церкву з Циган і поставили церковцю у своїм селі».
Отож церкві в селі Дубівка – кількасот літ. І саме в її стінах читав «Апостола» Іван Франко, співав разом з дяком у часі служби Божої. Очевидно, на ній також би мала бути пам`ятна таблиця. Зараз цей храм не має жодного статусу: ані пам`ятки історії, ані архітектури, хоч з обох оглядів має для цього підстави. Він – на грані знищення , хоч церковна громада докладає зусиль для його збереження.
Ірина Мадзій, "Вільне життя плюс".
