Бджоли, мед і українці нерозривно пов’язані. Тисячоліттями бджолині родини живуть у вуликах неподалік хат, а люди добувають (викачують) мед. Ми їмо смачний, поживний, корисний продукт, лікуємося ним, а ще українці готують неперевершений питний мед!25 липня у селі Великі Гаї на третьому Міжнародному фестивалі «Медове Тернопілля» можна було спробувати все те, що допомагають отримати смугасті пухнасті бджілки, та ще й файнезно посвяткувати.
Якщо ви таки дочекались в Тернополі маршрутку, що везе у Великі Гаї, то точно стали бажаним гостем фестивалю. На святі купували ароматні медові продукти, майстрували свічки зі справжнього воску, мали змогу побачити й послухати творчі колективи та виконавців і - обов’язково - тестували медові напої. Не проходили і повз смаколики від польової кухні Тернопільського козацько-десантного, екологічного осередку імені Дмитра (Байди) Вишневецького, освячені отцем Великобірківського деканату Василем Брегіним.
Ми приготували 130 літрів рибної юшки з лосося, маємо печену картоплю, салат з капусти, квашені огірочки, козацький куліш, чай з карпатських трав – орієнтовно на 400 учасників фестивалю,
– розказав наказний отаман Тернопільського крайового коша «Українське козацтво» Володимир Мосейко. – Взагалі сьогодні працюють три наші польові кухні – у Великих Гаях, в Чистилові на святі села та на Лановеччині.
Навколо святкового футбольного поля розкинулись намети з продукцією на різний смак – тут і чаї, й іграшки, і сувеніри. Навпроти – презентації творчих напрямків сіл Великогаївської громади, посеред поля сучасна сцена, лед-екрани та дитячий майданчик з надувними гірками, фотозони. Допомогали не заплутатись у локаціях фестивалю школярі-волонтери у яскравих помаранчевих футболках з села Білоскирка Великогаївської сільської громади.
Традиційні продукти від діда-прадіда й нові, унікальніОкремо один біля одного стояли медові намети, де у баночках та пляшечках турботливі бджолярі заготували смачні медові продукти. Кожен вихваляє своє – і слухати це також насолода. Пасічник Ігор Олійник з села Скоморохи з агрофірми «Медобори» доглядає за пасікою з 75 бджолосімей.На пасіці мені допомагає дружина, - розповів він. - На фестиваль ми привезли бджолиний пилок, бджолині настоянки,
настоянку з бджолиного підмору, з прополісу, привезли мед квітковий і з різнотрав’я, свіжий гречаний.У наметі пана Ігоря можна було придбати до солодкого продукту свіжоспечений житній та гречаний хліб. Рідкісний мед презентувала Оксана Пастущин із сімейної пасіки «Медові роси» з села Козівка.Вперше цього року ми вивозили свою пасіку на поля з розторопші – тому привезли унікальний продукт, зібраний там. Є в нас мед гречаний і з весняного різнотрав’я, пилок, перга, прополіс, мед в стільниках, горішки, залиті медом, свічки, – каже пані Оксана. - Але не все, що бджілка принесла з квітки, можна в неї забирати. Бджоли приносять нектар, але лише після того, як видалять зайву вологу, нектар пройде ферментацію у вулику, бджілки запечатають стільник - аж тоді це можна назвати медом.Не треба везти з-за кордону, є наш питний мед!Учасники на «Медове Тернопілля» приїхали особливі – замість того, щоби тримати свої технології у таємниці, об’єднуються та діляться цінними знаннями. Наприклад, секретами виготовлення питного меду, які українці ледь не втратили. Зусиллями ентузіастів унікальні рецепти поступово повертаються у життя.
І в Україні знову є свій особливий питний мед! Про відновлення виробництва та повернення професії «медовар» захоплено розказав учасник з села Полонка, що на Волині, почесний пасічник України Володимир Дмитрук.Окрім того, що я пасічник, я ще займаюсь виробництвом медових напоїв у ТзОВ «Українські медовари» - ми були першими, хто в нашій державі отримав ліцензію на виготовлення медових напоїв зброджених і кріплених. Люди привозять з-за кордону віскі, бренді, ром, а я хочу, щоби був власний ексклюзивний напій - питний мед! В мене в родині не було пасічників, а ось вино домашнє робили. Я своє перше вино з малини зробив тридцять років тому і одну пляшечку досі маю, а медівку вперше скуштував разом з пасічником від діда-прадіда, медоваром Віталієм Приймаком і з першим ковтком відчув – ось воно наше, українське.Трішки солодкого для українських воїнівПід час фестивалю тривала благодійна акція «Баночка солодкого меду для мого захисника» - пасічники передали близько 400 літрів солодкого продукту українським воїнам. А купуючи тістечка, пампушки, мед, гості фестивалю могли пожертвувати гроші для дитячої обласної лікарні.
Сьогодні ми не тільки презентуємо бібліотеку, а ще й печемо пампухи, – розказала директорка комунального закладу «Великогаївська центральна сільська бібліотека» Надія Прийма. - Долучаємось до ініціативи родини Березовських – зібрати кошти для того, щоби купити медичне обладнання.Бібліотекарі були у милих обручах з бджолиними вусиками, що їм дуже личили, адже вони і самі, як бджілки, щодня працюють, щоби мати на книжкових поличках цікаві книжки. До слова, бібліотеки Великобірківської громади щороку на поповнення книжкових фондів отримують 50 тисяч гривень.Медові рекордиВ останні роки на Тернопільщині збільшились площі посівних медодайних культур, а саме соняшника та гречки, що сприяло медозборам. Майже 60 тисяч бджолосімей на приватних пасіках та понад пів тисячі бджолородин сільгосппідприємств Тернопільщини долучились до загального виробництва меду - у минулому році українці експортували рекордну кількість цього продукту - понад 81 тисяча тонн!Голова Великобірківської громади Олег Кохман та один із засновників фестивалю голова громадського об’єднання «Спілка пасічників Тернопільщини» Юрій Березовський саме таким і бачили фестиваль, щоби бджолярі не тільки презентували медову продукцію своїх пасік, знайомились з технічними новинками, а ще й спільно радились, шукали шляхи порозуміння аграріїв та пасічників, говорили про культуру споживання меду, адже мед це – здоров’я нації.Фестиваль «Медове Тернопілля» організовує громадське об’єднання «Спілка пасічників Тернопільщини» разом з Великогаївською громадою і Тернопільською ОДА.Олена МУДРА.