– Мова то є основа нації. Упевнений, це не лише моє бачення, воно, напевне, є засадниче кожної нації, кожної держави, – стверджує директор Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського Роман Пахолок. Спонукою нашої зустрічі з паном Пахолком стала доволі приємна звістка для альма-матері педагогів. Та все почергово… – Чортківська педагогічна школа-училище-коледж всі роки приділяла увагу вивченню рідної мови та літератури й водночас широкому навчанню студентів та розвитку молоді, – розпочинає віщати Роман Іванович. – В Україні вже з десяток років організо-вано мовно-літературний конкурс ім. Та-раса Шевченка учнівської та студентської молоді. Даруйте, повернемося трішки назад роками, бо хочеться показати історію проведення Національних етапів конкурсу крізь призму участі в ньому студентів нашого коледжу. Отож: 2017-2018 н. р. Національний етап VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Переможцями стали наші студентки: І місце – Наталія Пискливець (викладачі Г.
Я.Швед, Н.В.Во-лощук), ІІІ – розділили Вікторія Канюк (О.М.Безпалько, Н.В.Волощук) і Мар’яна Ягнич (Н.В.Катеринюк, Т.Б.Поселюжний). Відрадно зазначити, за підсумком: серед усіх навчальних закладів України таких високих результатів не було. 2018-2019 н. р. Національний етап ІХ конкурсу: І місце – Вікторія Канюк (О.М.Безпалько, Н.В.Волощук). 2019-2020 н. р. – Х Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Тараса Шевченка: ІІІ місця – Юлія Капітан (Г.Я.Швед, Н.В.Волощук) та Ірина Павлина (Г.Я.Швед, Н.В.Волощук). 2020-2021 н. р. – ХІ: знову ж таки ІІІ місця – Юлія Капітан (Г.Я.Швед, Н.В.Волощук) та Ірина Павлина (Г.Я.Швед, Н.В. Волощук). Після цього гадалося: щось іде не так, хоч увійти в трійку кращих із кращих – теж доволі приємно… Та все ж: 2021-2022 н. р. увінчався остаточною перемогою. Переможець у національному етапі ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Шевченка серед студентів коледжів гу-манітарного профілю наша Світлана Возьна – студентка ПО 43 (викладачі І.В.Сов’як, Т.Б.Поселюжний). Ось така хронологія, яка засвідчує, що в Чортківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі ім.
О.Барвінського навчають рідної мови та літератури на рівні, що є одним із кращих не лише в нашому регіоні, а й в Україні. Запитаєте, хто за цими успіхами стоїть, то: викладачі, вищезазначені, української мови та літератури. Колектив творчий, в когорту маститих майстрів навчительства влилися молоді фахівці. Та слід зазначити, що підґрунтя наших здобутків все ж закладають батьки наших юнаків і юнок, і, беззаперечно, – вчителі шкіл. Варто зазначити, мати Світлани Возьної – Ольга Михайлівна – теж випускниця нашого (ще тоді) училища, яка обрала фах: вчитель рідної мови та літератури і наразі вчителює в ЗОШ № 6 м. Чортків. Тож принагідно адресую пані Ользі щирі вітання. Автор: Фото з архіву коледжу *** Ось так – сходинка за сходинкою й ведуть до високих злетів і перемог. Та, звісно ж, усе множиться на талант самої дитини. Адже це – як діамант, який шліфується умілим майстром і стає дорогоцінним. А талановитої креативної юні та висококваліфікованих творчих педагогів у Чортківському педагогічному – чимало! Нам вдалося поспілкуватися і з переможницею – Світланою (до слова,
чортків’янкою): – Поділіться з нами своїми враженнями і почуваннями щодо здобуття Диплома І ступеня, адже це – як золота медаль для спортсмена. – Було неймовірне хвилювання, особливо перед самим конкурсом. Здебільшого чомусь не вірю в свої сили, замало самовпевненості. Тому І місце було для мене великою несподіванкою. Тепер, коли отримую безліч вітань звідусіль, усвідомлюю – моя перша перемога. Позитивні емоції, як кажуть, зашкалюють. – Кому слід завдячувати щодо взяття такої вершини? – Думаю, когось одного і не виокремити. Адже, як кажуть, ази закладали і мама, і вчителі школи, відтак – спільна праця викладачів коледжу, зокрема Тарас Богданович Поселюжний пройшов зі мною увесь шлях до перемоги. – Коли відбувався конкурс і коли Ви отримали результат? – Конкурс проходив у лютому місяці, а результат мені повідомив мій куратор і водночас викладач літератури, мій, скажімо, тренер Тарас Богданович близько двох тижнів тому. Довший час була в очікуванні, проте у зв’язку з воєнним станом в Україні це якось само собою відійшло на задній план. – Яка тема конкурсного завдання?
– Ой, для мене вона була абсолютною несподіванкою, направду, як обухом по голові: скласти сценарій свята, приуроченого пам’яті Тараса Шевченка. Адже для цього, гадаю, треба мати не лише знання літератури, а й режисерські здібності. – І як же Вам таке вдалося? – Спочатку охопила розгубленість, потім якесь оніміння думок, та все це – за лічені хвилини. Відтак взяла себе, як-то кажуть, в руки. Головне – стартувати, а далі – все пішло, як хвиля за хвилею. – Можливо, це є поштовхом до того, аби пов’язати життєву діяльність з творчістю? – Можливо… Та вже за покликом серця шлях обраний: хочу бути викладачем біології (сміється). Ну що ж, одне одному, впевнена, не заважатиме: творчість і науковість – це дивовижна сполука для розвитку багатогранності особистості. Вітаємо! Старт зроблено, тож – до нових звершень!
