Майже на кожному городі в Лосятині – полуниці, а останніми роками ще й малина. Кінець травня-червень – полуничний сезон. Місцеві господарі, які вирощують ягоди в невеликій кількості, виносять врожай до дороги. Чекають проїжджих покупців. Навесні відро полуниць вартувало 300 гривень, нині – 200–250. Лосятинські полуниці – великі і смачні, вирощені з любов’ю. І, звичайно, це краща ціна для покупців, аніж 45–50 грн/кг на ринках Тернополя. Ірина Ботвінко сидить на краю села вже кілька годин: три відра полуниць продала, залишилося ще одне. – У Лосятині з давніх-давен вирощують полуниці: хто на продаж, хто для себе, – розповідає. – Війна не вплинула на нашу працю. Єдине – ціни в магазинах на все зросли, тож полуничні заробітки стали «копійчанішими». На полуницях не дуже доробишся, це – виживання. Добрий дохід із цих ягід мають ті господарі, які засадили культурою гектари, мають змогу вдосконалювати технологію, підбирати сорти. Возять ягоди на продаж до Тернополя, Львова. Навіть у цей важкий рік війни поля в Лосятині не закинуті. Якщо якась родина і виїхала за кордон,
то передала землю на обробіток іншим. – У Лосятині родючі ґрунти, золота земля. У нас давно вирощують полуниці. Пам’ятаю, ще з 70-х років односельці мали на городах ці ягоди, а то й раніше культивували, – додає Ганна Стецюк. – За сезон могли із заробітку вивчити дітей, купити квартиру або автівку. І не мали тоді багато землі. Просто був великий попит на полуниці. Пригадую, як ми наймали автобус і везли ягоди вдосвіта до Тернополя. Покупці нас чекали! А тепер багато краян вирощують полуниці на своїх присадибних ділянках, попит значно менший. За вигідною ціною продати ягоди складно. Заморожувальні цехи приймають по 20 гривень за кілограм. Це мало… Не лише Лосятин, а й практично кожен населений пункт Почаївщини славний «полуничною» справою, яка по праву стала візитівкою ТГ. Є чимало господарств, які займаються вирощуванням цих ягід у промислових масштабах. Підприємець і фермер Олег Стецюк у селі Раславка три роки тому гектарну плантацію засадив сортами полуниць Румба, Альба та Сирія. Уже другий сезон із врожаєм. – Це високоврожайні сорти, Румба та Альба – ранні,
їх збір уже на завершенні, у середнього сорту Сирія ще триває фаза дозрівання, тож сезон збору і реалізації ще певний час триватиме, – каже пан Олег. – Полуниці для нас – пробна культура, досить трудомістка, вимагає багато ручної праці, особливо в період збирання. Гуртові покупці, які забезпечують роздрібну мережу в магазинах і на ринках, самі вивозять прямо з поля. Гуртова ціна в межах 30 гривень, звісно, ще терпима для виробника, але особливих прибутків у нинішній непростий період не гарантує… Олег Стецюк стверджує, що полуничний бізнес у нього на «випробувальному терміні». Поки що розширювати площу під полуницями не планує – вважає, що на Почаївщині вже перевиробництво цієї ягоди. Має кількагектарний лан малини, 2,5 га – обліпихи. Цьогоріч півтора гектара засадили бузиною – ягоди цієї рослини мають попит серед виробників продуктів як природний харчовий барвник, і ця ніша, вважає фермер із Раславки, поки що перспективна. Іванна ГОШІЙ Світлина авторки На світлині: лосятинські селяни дружно торгують полуницями біля придорожніх смуг.
