Маскувальні сітки та чугайстрів плетуть вимушені переселенці та ужгородці в Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН».
Про це розповіла координаторка «Руху підтримки закарпатських військових» Тетяна Гончар пишеСуспільне.
Зі слів Тетяни Гончар, у Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості "ПАДІЮН" сітки плетуть із другого дня після початку повномасштабної війни. Тканину для сіток купляють за кошти, які збирають на тематичних ярмарках.
«Багато було і є волонтерів, які приїжджають із окупованих територій. Зараз більше з Херсонщини, бо вона ще під окупацією. Багато волонтерів із Києва та Харкова вже повернулися додому. Я їх розділяю порівну: 50% ужгородців і 50% тих, хто тимчасово в нас проживають», — розповідає Тетяна Гончар.
Маскувальні сітки для пришвидшення перемоги плетуть переселенці з Херсонщини, які проживають на Закарпатті. Любов, яка до початку повномасштабного вторгнення жила в селі поблизу Чорнобаївки, каже: не змогла сидіти вдома і знайшла заняття з користю для себе та для ЗСУ.
«Допомагаю плести чугайстрів.
Я вважаю, що приношу хоч якусь маленьку користь. Хоч трошки допомагаю швидше прийти до перемоги. І це заняття мені до вподоби. Тут я плету, а потім беру додому, вдома зшиваю. Так менше думаєш про війну, менше хвилюєшся за свою хату там, у Херсоні», — розповідає Любов.
Ужгородець Петро понад 20 років живе і працює в Португалії. Родина залишилася в Ужгороді. Чоловік каже: не хотів, аби діти жили закордоном.
«Після початку повномасштабного вторгнення я приїхав сюди. Хотів приєднатися до захисників. Пішов у військкомат, але не пройшов там по віку. У тероборону теж пішов, знову не взяли. Кажуть, сходіть у «Падіюн». Там плетуть сітки. Може, там потрібна допомога. Я підійшов сюди і залишився тут», — зауважує Петро.
За словами Тетяни Гончар, зараз сітки плетуть менш активно, як у перші дні після вторгнення. Тканину безкоштовно віддають небайдужі ужгородці. Також купують спеціальний матеріал за гроші, які збирають на тематичних ярмарках.
