Організація «Людина в біді Словацька Республіка» відправила фургон із необхідною гуманітарною допомогою для вимушених переселенців та переселенок, які наразі проживають у Сваляві на Закарпатті та у громадах неподалік міста.
Харчові продукти, засоби гігієни, ліжка та постільну білизну передадуть місцеві волонтери, які опікуються кількома сотнями родин, інформує на своїй фейсбук-сторінці «Людина в біді Словацька Республіка».
«Родин, які приїхали з прифронтових та тимчасово окупованих територій в нас на обліку є 200. Із потреб найбільше людям треба – дитяче харчування, підгузки, у тому числі для дорослих, каші, пюре, фруктові набори. Ми намагаємося залучати допомогу з різних джерел та передаємо її раз на місяць. Так працюємо вже два роки», – розповіла місцева волонтерка та представниця ГО «Служіння серцем» Еріка Мурза
Допомогу людям тут передають у місцевій церкві. До цієї справи доєднуються і самі ВПО. Вимушена переселенка з Харкова Олександра одна з них. Каже, що волонтерством тут зайнялася одразу, як покинула власний дім та потрапила на Закарпаття.
«Ми допомагали розвантажувати,
складати, роздавати. Фізична праця, так би мовити. Робила все від себе залежне. Ми вже всі тут потоваришували, стали близькими, це надихає», – тішиться Олександра.
Сім’я Германенків з Енергодара одна з тих, хто знайшов прихисток у Сваляві. Рідне місто на Запоріжжі покинули після стрілянини біля місцевої АЕС і потрапили з дітьми на Закарпаття. «В нас є старший син, якому 21 рік, а також двоє неповнолітніх дітей – доньці 6 років та сину 9 з половиною. Ми багатодітна родина. Донька з сином боялися перший час. Реагували на гудіння важкої техніки й переживали», - розповіла мама Оксана Германенко. Сім’я отримала для дітей ліжко, кажуть, ця допомога зараз дуже важлива.
Ще одне ліжко отримала Ірина Полозаєва. Вона з сином потрапила до Сваляви із Запоріжжя ще в жовтні 2022 року. «Наважилися на переїзд, бо було дуже страшно. В ту ніч, яку ми останню провели вдома, розбили обстрілом всю вулицю», – пригадує Ірина.
Зізнається, знайти роботу тут не було важко, тому працює касиркою в одному з місцевих магазинів. Завдяки роботі познайомилася з багатьма місцевими. Допомога ліжком, каже, була дуже вчасна.
«Син навчається у школі. Вдома спав на розкладачці, яка дуже незручна. Вдячні вам за потрібну допомогу», – додала жінка.
