Закарпаття

Таємниці бастіонної системи укріплень Ужгородського замку

28 квт•Район.in.ua

Бастіонні регулярні замки становлять велику науково-культурну цінність як пам'ятки історії та архітектури.

Ужгородський замок – найбільш популярний та відвідуваний туристичний об'єкт Ужгорода. Сотні тисяч відвідувачів, які бажають доторкнутися до нашої історії, радо приймає древня фортеця щороку. І що найперше бачать туристи, підходячи до замку? Їх зустрічають могутні присадкуваті фортифікаційні укріплення та величні бастіони – пише на сторінці Краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького завідувач відділу новітньої історії Михайло Джахман

Зовнішні фортифікаційні споруди бастіонного типу Ужгородського замку, зазначає автор допису, мають форму неправильного чотирикутника, а після добудови в кінці ХVІІ ст. п'ятого клиноподібного бастіону конфігурація стає наближена до неправильного п'ятикутника. Загальні розміри чотирикутника (без рову) становлять 169х104х179х107 метрів.

Південно-східний і південно-західний бастіони побудовані на взірець укріплень новоіталійської школи. Два інші бастіони мають різні розміри, конфігурацію й просторовий уклад, що ускладнює з'ясування,

за якою системою їх побудовано. Причиною цього є, імовірно, особливості рельєфу Замкової гори. Адже, при проєктуванні та зведенні фортифікаційних споруд важливу роль відігравали природно-ландшафтні особливості місцевості. Ці умови часто були основними при формуванню просторової структури фортеці, її композиції, архітектурного вигляду та організації внутрішніх просторів.

Це масштабне будівництво пов'язують з іменем Дєрдя IV Другета (1633-1661). Дєрдь IV – виходець з гуменянської гілки роду Другетів, єдиний син Яноша Х Другета та Анни Якушич-Другет Він успадкував титул наджупана Ужанського комітату. У війнах з турками був обраний командувачем Кошицького та Земплинського дворянського ополчення. Помер у молодому віці 9 жовтня 1661 р.

Клиноподібний бастіон звели для захисту північно-східної сторони, яка практично не прострілювалася артилерією з кутових бастіонів. Біля бастіону видно замурований вихід з датою на поперечині: 1653.На початковому етапі, що підтверджує план 1670 р. фортечні укріплення складалися із чотирьох різних за розмірами кам'яних бастіонів, в'їзної вежі зі звідним мостом та сухого рову,

вирубаного у скелі.

Фаси південно-східного та південно-західного бастіонів сходяться не під прямим, а скоріше тупим кутом і завершуються заокругленнями – орільйонами. Вони закривають бійниці фланків від вогню противника. Фланки примикають до фасів під прямим кутом. До того ж вони були двоярусні, що забезпечувало шквальний вогонь паралельно куртині. Фланк південно-західного бастіону був критий, можливо для зберігання військової амуніції. У двоярусних фланках, як правило, на першому рівні були гармати, на другому – стрільці з рушницями.

Кладка стін – бутова кам'яна. Для спорудження укріплень використано переважно андезит та базальт, які видобували у кар'єрах в околицях замку. Тесаний камінь пісковик (білий вапняк) використаний для карнизу, обрамлення воріт, бійниць і т. д. Кладка виконана на вапняному розчині. У процесі відновлювальних робіт у кладці застосовували й червону повнотілу цеглу. Ззовні стіни бастіону зведені під кутом – знизу до верху звужуються.

Внутрішня частина стін вертикальна. Таким чином збільшена міцність укріплень. Товщина фортечних стін у верхній частині у середньому складає 2,

1 – 1,7 м, але переважно 1,9 м. Найтовстіша частина фортечної стіни біля в'їзної брами – 2,1 м, а найтонша між північно-східним бастіоном та палацом – приблизно 1 м.

Незважаючи на значущість таких пам'яток, вони залишаються не дослідженими, маловивченими і не реставрованими у повному об'ємі. Як підказує світовий досвід, музеєфікація подібних об'єктів є найкращим рішенням для їх збереження та подальшого використання. На практиці процес музеєфікації потребує комплексного наукового дослідження фізичного стану замку з подальшим проведенням консерваційно-реставраційних робіт, реконструкцією первісного природного і культурно-історичного навколишнього середовища, відновленням типових художньо-архітектурних елементів об’єкта, організацією необхідних умов екскурсійно-туристичного огляду.

Читайте також: На Тернопільщині обговорювали проблеми реставрації, пристосування та збереження замків

Кут, Турка, школа, Замок, рада

Читайте ще