Закарпаття

У Закарпатському краєзнавчому музеї відкрили виставку про краєзнавця та дослідника Петра Сову

11 лип•Район.in.ua

У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відкрили тимчасову виставку присвячену до 130-річчя від дня народження краєзнавця та директора музею – Петра Сови

Про це повідомилина сторінці музею в фейсбуці.

Виставку створили на основі унікальних експонатів із фондових зібрань. Частину особистих документів та предметів із сімейного архіву для тимчасового експонування надала внучка Петра Сови – Ольга Величканич

На відкритті виставки з вітальним словом виступили заступник Департаменту культури Віктор Кравчук та директорка обласного музею Ольга Шумовська спогадами про відомого краянина поділилася Ольга Величканич Валерія Русин та Магдалина Мокрані

Читайте також: Закарпатський краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького відзначив 79-річчя

З цікавими експонатами представленими на виставці всіх присутніх познайомив завідувач відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина Михайло Джахман

Петро Петрович Сова – краєзнавець, юрист, дослідник історії Ужгорода, публіцист, громадсько-політичний діяч, директор музею. Він народився 11 липня 1894 року в селі

Гайтовка Шаришського комітату на Пряшівщині (сучасна Словаччина) у сім'ї греко-католицького священника.

Освіту здобув у гімназії Пряшева (1913 р.) та Кошицькій державній юридичній академії (1922 р.). У 1915 році його призвали до австро-угорської армії, через рік потрапив до російського полону де перебував до 1919 року.

Після повернення до Ужгорода три роки викладав природознавство в Ужгородській гімназії, а з 1922 по 1938 роки працював на різних посадах в міській раді Ужгорода. У листопаді 1938 року переїхав до Хуста де до березня 1939 року обіймав посаду радника земського уряду.

Петра Сову призначили головою міського Народного Комітету Ужгорода 29 жовтня 1944 року, брав активну участь у возз'єднанні Закарпаття з Україною. З грудня 1946 по січень 1951 роки очолював музей, з 1951 по 1956 рр. працював головним зберігачем фондів.

З музейною справою Петро Сова тісно пов'язав своє життя ще у 1929 році, коли він став членом Товариства Підкарпатського Земського музею в Ужгороді. З того часу, займаючи різні посади сприяв розвитку музеїв у краї, особисто долучався до збору музейних предметів.

«Його вклад у наповнення фондового зібрання важко переоцінити. У всіх групах зберігання знаходяться тисячі музейних предметів, особисто зібраних та переданих музею, багато з них постійно експонуються в експозиціях та виставках. На посаді директора музею домігся передачі Ужгородського замку в користування музею, дбав про поповнення фондів новими експонатами та цілими колекціями. Вписав своє ім'я Петро Сова не тільки у музейну справу, але й в історичну, археологічну, природничу та літературну науку України. Він залишив після себе великий науково-літературний доробок. Історією міста та краю почав цікавитися ще у 1920-их рр. Як результат, вже у 1935 р. вийшов його путівник по місту, а у 1937 р. відома історична праця «Минуле Ужгорода»», – пише Михайло Джахман.

Петро Сова є автором майже двох десятків видань (книги, історичні та літературні нариси, путівники, буклети) та понад 260 статей. Ще за життя він заповів передати особистий архів до музею. Частину його спадщини можна побачити на виставці «Музейний спадок Петра Сови».

Помер Петро Сова 10 червня 1984 року, похований на кладовищі в Ужгороді. У 2011 році його посмертно визнали почесним громадянином міста.

Читайте також: В Ужгороді відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження закарпатського художника Дюло Ійяса

Посад, фонд, Культура, Русин, рада

Читайте ще