15 березня 1939 року Сейм Карпатської України проголосив незалежність краю. Також Сойму обрав Августина Волошина президентом Карпатської України та затвердив державні символи (синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та тризуб св. Володимира Великого у сполученні з гербом Закарпаття).
Тоді були сформовані міністерства, які очолили закарпатські постаті, такі як Реваї, Бращайки, Климпуші, Росохи, Штефани. Було створено навіть збройні сили Карпатської України під назвою – Організація народної оборони, а також поліція.
Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст 15 березня Будапешт запропонував Хусту включити територію Карпатської України до складу Угорщини. Волошин відмовився, тож угорці вирішили атакувати.
Тієї ж доби союзниця гітлерівської Німеччини Угорщина розпочала загальний наступ. Незважаючи на героїчний збройний опір нечисельних загонів Карпатської січі, ворога зупинити не вдалося і 18 березня Карпатська Україна була окупована.
Угорські танкетки на вулицях Хусту. 16 березня 1939 р. Історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ", випускник історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Юрій Юзич опублікував на "Історичній правді" велику статтю з детальною хронологією від початку до кінця бою на Красному полі, та розписав основні моменти головної битви Карпатської України.
Угорські вояки з польським офіцером прикордонної служби (спереду) після розстрілу січовиків-галичан на Татарському перевалі поблизу с. Ясіня. Березень, 1939 р. Дивіться також:
- Відео дня: Історична правда та життя одноденної Карпатської України
- Проливали кров за незалежність без підтримки світу: 15 цікавих фактів про Карпатську Україну
