Раніше Наталія Штафіра навіть подумати не могла, що колись візьме до рук фарби та пензлі. Хист до творчості з#8217;явився несподівано. За її словами, надихнули квіткові аромати. Декілька років тому вона захопилася дуже рідкісною для України справою – почала створювати гідролати. Це – квіткова вода, отримана під час парової дестиляції рослин. Тож для чого вона? І як може натуральна магія природи вплинути на світобачення, внутрішні таланти і їхнє розкриття? Про це ужгородка розповіла #8220;Карпатському об#8217;єктиву#8221;. Квіткова вода, що зцілює душу і тіло Оселя пані Наталії потопає у цвітінні – як натуральних рослин, так і квітів на полотнах. Багато чого вирощує сама вдома – для задоволення та гідролатів. Про своє захоплення розповідає зі знанням справи та натхненно. #8220;Усе почалося з того, що в мене чудовий сад. Маю, наприклад, травневу троянду, яка дуже буйно цвіте весною. Земля всипана тисячами пелюсток. Я їх раніше збирала, виносила в поле і думала, що б із ними можна корисне зробити, аби просто не викидати. Аж раптом мене осяяло, ніби прийшло якесь просвітлення.
Адже є трояндова вода. А чи її можна зробити власноруч?! Вирішила подивитися в інтернеті. Знайшла спосіб для лінивих – просто залити пелюстки водою. Інший – складніший – продистелювати їх. Захотілося спробувати другий. Простим кухонним способом провела дистелювання і отримала трояндову воду. Сама не могла повірити – що це за диво. Ніби магія якась! Крапнула води на руку і шкіра гладенькою стала. Після цього захотілося дізнатися більше про унікальні рослинні продукти. У мережі прочитала, що трояндова вода – це гідролат#8221;, – поділилася думками вона з #8220;Карпатським об#8217;єктивом#8221;. Із того часу жінка почала активно цікавитися квітковою водою, дізналася про гідратотерапію, що є частиною ароматерапії, шалено популярної у багатьох європейських країнах. #8220;Літератури на цю тему є багато. Але вона переважно англійською та французькою мовами. В українському інформаційному просторі на той час (чотири роки тому) про гідролати нічого ще не було, – наголошує ужгородка. – Тож я знайшла книгу англійською про гідрозолі та ароматерапію, купила її й почала читати.
Тоді ж дізналася, що гідролати можна пити, ними можна зцілювати душу і тіло. Почала експериментувати. А згодом вирішила ще й курси пройти. Їх проводила Ульвія з Нідерландів. Я дізналася багато цікавого про пропорції, застосування гідролатів, як краще проводити дистеляцію та багато іншого. Між іншим, там учасники ділились між собою також досвідом#8221;. Зараз для створення гідролатів жінка використовує спеціальний пристрій – аламбік. #8220;Я купила собі португальський апарат для роботи. Його зроблено з міді. Тепер створюю квіткову воду для себе на професійному рівні”, – каже Наталія Штафіра. Гідролати – це стиль життя Творчість пані Наталії нині вийшла на новий рівень. Вона пише роботи олійними фарбами, хоча довго боялася, що на полотні не зможе відтворити бажане так, як на папері. #8220;Я пішла в артстудію Олексія Федора, де можна було скористатися фарбами, спробувати щось написати на полотні. Тоді зрозуміла, що можу, що не страшно, що все виходить. Відтак придбала мольберт і почала творити. Навіть коли виходить щось не так, як хотілося б, не нервую, не хвилююся,
– стверджує жінка. – Найбільше мене тягне писати квіти, та не у вазі, а серед живої природи. Можливо, гідролати до цього всього підштовхнули. Але таке враження, ніби щось всередині відпустило пружину, яка мене довго стримувала#8221;. Рідні підтримують пані Наталію у всьому і радіють її успіхам. #8220;Якщо в чоловіка щось болить, просить гідролат. Навіть сам собі наливає. Син, якщо #8220;припече#8221;, – так само. Для мене нині гідролати – не хобі, це вже – стиль життя. Розумію, що деколи без аптечних препаратів не можна обійтися, але якщо кудись їду, завжди беру із собою пляшечки з квітковими водами, – каже вона. – Мені приносить задоволення процес дистиляції, він – казковий. Довкола повітря наповнює аромат рослини, яку дистилюю. І це займає годин 3-4. Звісно, у кожній роботі є свої нюанси. Троянду, скажімо, треба дистилювати зразу після зрізання, її не можна обробляти хімікатами. Від тлі обробляю рослини відваром хвоща. Тобто, жодної хімії!#8221; Друзі Наталії Штафіри знають про її квіткову пристрасть і нерідко самі просять зробити їм певний гідролат. #8220;У всіх є свої вподобання. Декого навіть потрібно зупиняти, мовляв, не потрібно так багато пити квіткової води. Хоча раніше самій дуже хотілося постійно пити гідролати. Навіть без потреби. В Україні є ще люди, які займаються гідролатами, але в області навряд. Тобто, обмінятися досвідом на місці немає з ким. Та й важко знаходити екологічну сировину, багато чого доводиться вирощувати самостійно або ж запасатися ними в лісах, на полях. Але не біля дороги#8221;. Ужгородка додає, що дистилювати рослини не можна, коли людина сповнена негативних емоцій. Тож вона завжди залишається на позитиві й свій настрій, свої емоції охоче передає іншим. Аня МАТІ