Він обрав медицину як покликання, а війну « як обов’язок. Фельдшер і бойовий медик Іван Буцко з Закарпаття понад десять років рятував життя у лікарні, а з початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України.
На фронті він загинув під час надання допомоги пораненим, до останнього залишаючись вірним своєму покликанню – рятувати інших. Історію бойового медика розповіли у Міністерстві охорони здоров'я.
Прагнув розвитку в медицині, адже вона – як часто казали – була його життєвим призначенням. Був медбратом у реанімації, згодом працював у реабілітаційній команді. На війні – коли він добровільно став на захист України – отримав позивний «Шпріц».
Іван Буцко народився 31 січня 1991 року на Закарпатті. Навчався у Берегівському медичному фаховому коледжі. За фахом – фельдшер.
10 років чоловік присвятив роботі в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології – у місті Ужгороді Там спочатку працював медичним братом у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії й відділенні цереброваскулярної патології. Згодом став старшим медбратом у реанімації.
А за деякий час доєднався до реабілітаційної команди і працював асистентом ерготерапевта.
У 2021 році Іван вступив до Ужгородського національного університету на медичний факультет. Утім, коли розпочалася повномасштабна російсько-українська війна, узяв академічну відпустку та добровільно став на захист своєї Батьківщини.
«Я хочу, щоб моя дитина й інші діти жили краще, під мирним небом, у безпеці. Я маю йти», — казав Іван Буцко.
У лютому 2022-го він добровольцем вступив до лав Захисників України. Служив на Донецькому напрямку у складі Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Іван був фельдшером відділення медичного забезпечення, бойовим медиком. Він рятував життя побратимів, йшов під обстріли, щоб забирати загиблих і врятувати поранених.
17 липня 2023 року Іван Буцко надавав медичну допомогу пораненим воїнам. Тоді російські війська обстріляли їхній евакуаційний пункт. На жаль, Іван Буцко загинув.
Вічна та світла пам’ять Іванові Буцку.
Вічна та світла пам’ять усім, чиє життя відібрала Росія.
Нагадаємо, аби зберегти пам’ять про кожного загиблого медика, Орденом Святого Пантелеймона реалізується проєкт «Посвіт пам’яті». У його межах, за участі Національної наукової медичної бібліотеки України та регіональних партнерів, здійснюється збір інформації про загиблих медичних працівників. Таких історій зібрали вже понад пів тисячі.
Якщо вам відомо про загиблого медика на фронті чи в тилу, в цивільному чи військовому шпиталі, надсилайте інформацію за електронною адресою: medlib@library.gov.ua. Обов’язково вкажіть у темі листа: «Посвіт пам’яті».
Читайте також: «Посвіт пам’яті»: закарпатська медсестра Надія Хрупіна загинула на війні, рятуючи воїнів ЗСУ
«Посвіт пам'яті»: історія загиблого захисника, стоматолога-хірурга з Рівненщини Валентина Дем’янця
