Експозиція розкриває тісні зв’язки президента Карпатської України з Галичиною.
17 березня в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулося відкриття тимчасової виставки «Символ єдності: постать Августина Волошина в епістолярному діалозі двох регіонів». Про це йдеться на фейсбук-стрінці Ужгородського замку.
Виставка присвячена річниці від дня народження президента Карпатської України та розкриває його тісні зв’язки з Галичиною.
Захід розпочався з хвилини мовчання за всіма захисниками, які віддали життя за волю України. Як зазначила директорка музею Ольга Шумовська виставка на основі реальних документів повертає правду про віковічне прагнення Закарпаття бути частиною соборної держави.
Центральне місце в експозиції посідають раритетні альбоми з привітаннями Августина Волошина до його 50-ти та 60-річних ювілеїв. Історія їх появи в музеї нагадує знахідку скарбу: у 1997 році ужгородець Ференц Папп знайшов ці документи на горищі будинку по вулиці Закарпатській, і лише у 2019 році вони поповнили музейну колекцію. Вітання надходили від духовенства,
політиків Чехословаччини, української еміграції та численних діячів із Галичини.
Попри тодішні відмінності від сучасних норм, переважна більшість адресів написана українською мовою. Це прямий доказ того, що Закарпаття усвідомлювало себе українським краєм задовго до подій 1939 року. Листи також підтверджують, що у 1920–1930-х роках Волошин був загальновизнаним символом єдності всього українського народу.
Завідувач меморіального музею-кімнати А. Волошина Михайло Джахман наголосив на багатогранності зв’язків президента з сусіднім регіоном. Августин Волошин бачив у Галичині стратегічного партнера для національного відродження Закарпаття. Він підтримував особисте листування з митрополитом Андреєм Шептицьким регулярно відвідував Львів, Станіслав (Івано-Франківськ), Коломию та Перемишль, розвиваючи творчі зв'язки з місцевою інтелігенцією на базі спільної греко-католицької традиції.
Експозиція пропонує новий, документальний ракурс на постать «батька» Карпатської України, висвітлюючи його не лише як політика, а й як майстра епістолярного діалогу, що єднав українські землі.
