19 липня Сонячна алейка гібіскусів відкрила дев’ятий сезон цвітіння відтоді, як у 2018 році були висаджені 52 рослини і вперше зацвіли молоді гібіскуси. Квіткова локація щороку розвивається завдяки її засновниці Любові Крижановській, її сім’ї та небайдужим людям, які долучаються, які підтримують фізично, морально і фінансово. За останні три роки алейка стала туристичною принадою Перечина та місцем, де проводяться різні заходи. Розташована під лісом у мікрорайоні «Яслище». Торік була вписана до Національного реєстру рекордів України як рекордсменка в номінації «Жива природа» – «Найбільша кількість гібіскусів на одній локації» (1245 гібіскусів), де росте два види гібіскусів та близько 50 сортів. Кожна квітка, рослина нагадує: усе це можливе лише завдяки нашим захисникам і захисницям. Організатори розділили цей особливий день за пікніком, з українськими та закарпатськими народними та патріотичними піснями у супроводі троїстих музик та екскурсією разом із ветеранами, родинами загиблих і зниклих безвісти. Це були миті, сповнені світла, пам’яті та щирої вдячності.
Хвилиною мовчання присутні вшанували загиблих воїнів російсько-української війни, яка триває вже 12 років. Дякуємо. Пам’ятаємо. Живемо і працюємо й надалі для нашої спільної Перемоги, підтримуємо ветеранів, допомагаємо Збройним силам України. Засновниця алейки Любов Крижановська Сонячна алейка гібіскусів – це ботанічний простір, який у собі поєднав декілька локацій. Тут кожен може відпочити душею, наповнитися позитивною енергією, помилуватися красою рослин і хоча б на мить забути про буденні турботи, а також віддати данину пам’яті нашим Героям, долучитися до пам’ятних заходів. Про них коротко розповіла Любов Юріївна. На Алеї гібіскусів росте понад 1245 кущів гібіскусів різного віку та різної величини. У час цвітіння тут така краса, що тільки милуйся. І все це безкоштовно. Всі охочі можуть завітати сюди у будь-яку пору і в будь-який час, головна умова – з повагою ставитися до довкілля, не зривати квіти. «Перше, що ми зробили, – розчистили чагарники і зробили прохід із вулиці Сонячної на провулок Ярослава Мудрого, щоб дітки Яслища могли піти на майданчик, погратися,
погойдатися, а дорослі мали можливість навпростець дістатися кладовища та відвідати могили рідних. І тут територія стала такою класною, просторою. Щось треба посадити, подумала я. А що посадити щоб було і гарне, і недороге? Зупинились на гібіскусах. Рослини почали давати, дарувати, потім я вже купувала, щоб урізноманітнити простір. Ця справа стала моїм натхненням, віддушиною», – поділилася пані Люба. Алея добровольців. Це Алея мужності та самопожертви. Тут висаджені рослини на честь добровольців, які стали на захист України. Їхній вибір – наша свобода. Їхній подвиг – наша гордість. Заснована навесні у 2025 році, щоб увіковічнити подвиг наших хлопців, які добровільно пішли захищати нас. Заклали цю алейку спільно із ветеранами ЗСУ. Сад жіночої незламності. Простір сили, любові та підтримки. Він присвячений жінкам, які поруч, які чекають, які тримають тил і серця. Їхня незламність – наша опора. Куточок їхньої весни. Місце світлої пам’яті про тих, хто не повернувся з війни. Весна розквітає у кожній квітці як символ їхнього життя, що триває в наших серцях назавжди.
Наразі тут висаджено 43 саджанці на честь загиблих захисників з різних куточків України, зокрема із Вінниччини, із Краматорська, із Львівщини, з Перечинської, Дубринецької та Тур’є-Реметівської громад. Кожна рослина має свою історію. Про це можна написати книжку. Острівець віри й надії. Місце пам’яті про тих, хто зник безвісти, хто в полоні. Ми чекаємо. Ми віримо. Ми молимося. Надія живе, доки ми разом. У Яслищі проживає хлопець, прикордонник Богдан Янкович, він пропав безвісти. Його мама з надією на повернення сина висадила магнолію на його день народження. З ним зникли безвісти більше 60 прикордонників 94 Чопського прикордонного загону. На жаль, з цих захисників уже дев’ятеро визнані загиблими. Окрім гібіскусів, на Алейці ростуть туї, гортензії, форзиція, магнолії, фотинія та інші декоративні рослини. Любов Крижановська разом з чоловіком та кількома жінками регулярно косять територію, підживлюють рослини, обрізають їх, доглядають, леліють, щоб росли-квітували і пам’ять про наших героїв зберігали. Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора