На Закарпатті почали розробляти план протидії маловоддю яке дедалі більше загострюється в регіоні. Один із запропонованих варіантів – накопичувати воду в періоди наповненості річок, щоб використовувати її під час посухи
За словами Горвата, проблема обміління водойм на Закарпатті посилюється У джерелах, які живляться поверхневими водами, вода зникає або її залишається дуже мало, пересихають озера та русла річок.
«За даними нашого гідрометцентру та водного господарства, рівень води в окремих річках області наблизився до критично низьких позначок, які востаннє фіксували у 1945 році. До маловоддя наразі прямують такі річки, як Уж, Латориця, Тересва, Ріка», – сказав Горват.
До пошуку рішень залучили представників басейнового управління водних ресурсів, гідрометцентру, Державної екологічної інспекції та рибінспекції
«Це прогресуюча проблема, яка поглиблюється щороку, і вона не вирішиться за один рік чи два. Наше завдання — діяти на випередження. На наступне засідання комісії фахівці мають подати чіткий план дій та конкретних заходів із запобігання обмілінню річок»,
– зазначив Горват.
Одним із ключових напрямів розглядають акумуляцію води Зокрема, йдеться про будівництво шлюзових загороджень або створення інших систем, які дозволять накопичувати воду під час паводків і використовувати її в періоди посухи
Ще один напрям – перехід на артезіанські джерела для забезпечення населення питною водою
«Йдеться про акумуляцію води: будівництво шлюзових загороджень або створення систем, які дозволять накопичувати воду під час паводків та використовувати її в періоди посухи. Також - перехід на артезіанські джерела для забезпечення питною водою. Першочерговий крок - це обмежити забір води з відкритих джерел для питних потреб і максимально перейти на підземні свердловини», – сказав депутат.
За його словами, водоканали Закарпаття вже майже на 56% забезпечуються артезіанською водою
Водночас на Закарпатті не планують обмежувати аграріїв у використанні річкової води для роботи систем поливу
Також регіон планує вивчити досвід сусідніх Румунії та Угорщини які цього року зіткнулися з аналогічними проблемами маловоддя.
Після того як фахівці представлять та обговорять
план конкретних заходів обласна рада має визначитися з подальшими кроками.
За словами Горвата, на наступному етапі шукатимуть джерела фінансування для реалізації запропонованих проєктів
Таким чином, Закарпаття планує перейти від реагування на наслідки обміління до системної підготовки регіону до посушливих періодів та дефіциту води
Про це повідомив Укрінформу депутат Закарпатської обласної ради Георгій Горват за підсумками засідання постійної комісії з питань екології та АПК, присвяченого проблемі маловоддя.
На Закарпатті цього літа водність річок у низинній частині області знизилася до 25% від норми Йдеться, зокрема, про річки Латориця, Уж і Тиса повідомила начальниця відділу метеорологічних досліджень Закарпатського центру з гідрометеорології Наталя Платонова.
Нагадаємо, через прихід аномальної спеки Україна може зіткнутисязі значним збільшенням споживання електроенергії вже наступного тижня. За прогнозами, навантаження на енергосистему може зрости приблизно на 1 гігават, що створює ризик повернення графіків погодинних відключень світла.
Червнева хвиля екстремальної спеки в Європі призвеладо значних втрат у сільському господарстві. Вартість знищеного врожаю зернових культур оцінюють більш ніж у 2 млрд євро, а найбільше постраждали аграрії Франції та Угорщини.
