Холодний зал Закарпатської філармонії вона зігрівала своєю любов'ю до музики!

«Вона жила органом, була душею цього інструмента. Могла все залишити і бути з ним, ледь не ночувала біля нього. Леліяла як дитину. На мою думку, так, як вона, вже ніхто не зможе. Ми всі, звичайно, будемо допомагати, не дамо органу замовчати, будемо продовжувати справу, щоб пам'ять про неї жила. Вона дуже багато робила для всіх нас і для Ужгорода. Це була унікальна людина, таких більше немає у цьому світі», — переконана Катерина Ісак-Гажо.