Цими днями кримські татари святкують балканське народне свято Хидерлез разом з гуцулами на Прикарпатті

Кримські татари, які з огляду на політичну ситуацію опинилися на Прикарпатті святкують свою народне істинно балканеське свято Хидерлез, разом з гуцулами.

Цікаво, що це саме свято святкують і Гуцули Прикарпаття, тільки називають його День Святого Георгія.Хелдернез – це найбільш шановане балканське свято, свято весни, має релігійне походження і пов’язане як християнськими так і мусульманськими традиціями.

Хелдернезі (по-сербськи також Джурджевдан) означає день святого Георгія, що відзначається всіма балканськими народами в якості основного весняного свята. У цей день прийнято різати баранів і ягнят.

Всі балканські народи вважають св. Георгія Побідоносця своїм покровителем.

В той же час турецьке свято Hіdrellez це визначне свято, коли пророки Мойсей та Ілля стрічаються разом на землі. Його так само як і день святого Григорія (Юрія) відзначається 6 травня за Юліанським календарем.

Як відомо найбільше свято у гуцулів День святого Юрія, це також і день виходу на полонину і навіть назва головного храму всіх галичан Святого Юра у Львові на Святоюрській горі.

Тим часом вже не раз йшлося про те,

що галичани з походження білі хорвати, а отже традиції, що збереглися на віддалених присілках гір, серед гуцулів і є залишками древнього етносу галичан.

Власне, це те, що поєднує галичан з балканськми народами: музика, народний стрій, діалект південних слов'ян, і багато інших ментальних ознак власне балканських слов'ян. До речі свято Хедерлез-Джурджевдан-Hіdrellez-Свят-Юр має аналог в східних слов'ян свято Івана Купала (7 липня). Це одне з найбільших слов'янських свят. Тим часом гуцули, як всі балканські народи відзначають найбільше СВЯТ-ЮР і тим самим подтверджують своє балканське походження ще раз.

До слова, ось святкова пісня сьогоднішнього свята всіх балканських народів у виконанні оркестру Goranа Bregovicа у Григоріанській Церкві.

Пісня Ederlezi - в даному випадку ромська, її співають балканські та тюркські цигани. Хлопчик, герой пісні не має можливостіяк всі балканські народи зарізати в цей день баранця і змушений спостерігати за святом віддалік, страждаючи від голоду, поки його однолітки танцюють. Але сусіди пригощають бідну сім'ю смаженим м'ясом, щоб і вони могли порадіти святу, здійснюючи таким чином невелике святкове диво.

Ця чудесна мелодія повторюється у піснях багатьох народів, стала популярною після виходу на екран фільму Еміра Кустуріци «Час циган», а також повторюється у фільмах «Борат» та «Турецький гамбіт».

Сьогодні пісню можна прослухати у виконанні на грецькій мові, і на сербській, на польській. Співають їїкурди та турки.

В Туречинні пісня відома як хіт у виконанні співачки Sezen Aksu носить подібну назву Hіdrellez.