Жахлива вість про неочікувану смерть у горах тридцятидвохрічної мешканки Сваляви умить рознеслася містом і довколишніми селами. Жінка позавчора пішла з близькими та друзями «на яфини». І аби не повернутися додому з напівпустими кандирями та кошиками, гуртом й із самого рання юрбою піднялися на полонину Стій. Як відомо, сюди можна дістатися як із боку сіл Тибава, Березники, так і зі сторони Сасівки, Вовчого (неподалік Сваляви) та низки населених пунктів Воловецького й Міжгірського районів. Щоранку на заготівлю полонинного натурпродукту подаються сотнями як дорослі, так і юні закарпатці: мало хто прогавить літню пору, аби не заробити на соковитих вітамінах. Але полонини, високогір‘я – це ще й небезпека для здоров‘я - життя: камінні обриви, урвища, безодні, зарослі, гущавини, змії, ящірки, плазуни тощо. Між іншим, у спекотні дні зійти на таку вершину – це геройський учинок, а цілий день «рвати» дари природи під палючим сонцем при плюс 33-35 градусах – і поготів! Чи то жінці на серці стало зле від немилосердної спеки, чи запаморочилася голова, від чого вона, бідолашна, могла полетіти донизу – сказати важко, однак її бездиханне тіло знайшли посеред полонинського яфинничя. Родичі, близькі, знайомі, сусіди, колеги шоковані неочікуваною смертю свалявчанки Лариси на Стою (висота 1681 м. над рівнем моря). Небіжчицю ховали спекотної неділі, чекали, доки патологоанатоми не зроблять розтин тіла. Без матері залишилося двійко дітей.
Читайте ще
