Недавно відомий закарпатський вчений, фольклорист, частий гість і друг Міжгірщини Іван Хланта отримав премію імені Ірини Калинець у номінації «Білі плями» історії України. Нашого земляка відзначено за активну участь у громадсько-політичному житті, видатні здобутки задля розвитку українського суспільства, утвердження історичної пам’яті народу, розвиток освіти, культури, літератури.
Премія стала для Івана Хланти своєрідним подарунком напередодні його ювілею: 20 квітня фольклористу виповниться 75 років.
Іван Васильович народився у Копашневі, яке розкинулося в оточенні мальовничої природи, щедрих листяних лісів, численних пагорбів на Хустщині.Народну творчість Хланта досліджує і збирає з дитинства, тож коли прийшов час обирати фах, довго не думав – поступив на філологічний факультет тоді ще Ужгородського державного університету, який успішно закінчив 1964 року. Згодом поступив до аспірантури Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського Академії наук України, після закінчення якої захистив кандидатську дисертацію на тему «Українська соціально-побутова казка».
Цей жанр завжди приваблював Хланту, адже оті фантастичні, але повчальні народні оповідання містять у собі глибоку мудрість, оптимізм, справедливість, дарують гарний настрій та впевненість у собі. Іван Васильович записав і опублікував велику кількість цих творів від народних казкарів Закарпаття Юрія Баняса, Дмитра Юрика, Петра Куртанича тощо.
Ще одним особливим жанром для Івана Васильовича є коломийка. Він об’їздив усі села Закарпаття, де записував ці маленькі, але такі дивовижні пісні нашого народу. Хланта зізнається, що співає коломийки щодня, а читачам подарував ряд збірників цих пісень, зокрема, «Заспіваймо коломийку», «Ой видно село», «Пісні Іршавщини» та інші.
Втім, Іван Хланта відомий не лише як фольклорист, але й педагог, літературознавець, бібліограф, поет. Перу цієї людини належить понад сімдесят книг. Не будемо усі перераховувати, але обов’язково варто назвати такі фундаментальні видання як «Пісня над Карпатами», «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Закарпатський вертеп», «Вчора була неділенька», «Покаяльні та похоронні пісні», «Богородичні пісні».
Помітними у науковому середовищі стали виданіІваном Хлантою бібліографічні покажчики про видатних діячів культури Закарпаття Петра Лінтура, Володимира Ладижця, Степана Жупанина, Семена Панька, Петра Угляренка, Юрія Керекеша, Василя Вовчка, Миколу Рішка, Василя Пагирю, Омеляна Довганича, Івана Сенька, Миколу Зимомрю та багатьох інших.
У 2005 році Іван Васильович ініціював створення у рідному селі Копашневі Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва, у якому зараз зберігається понад 3 тисяч експонатів. Більшість з них зібрав сам.
Іван Хланта – член Національної спілки журналістів України, Заслужений діяч мистецтв України, має ряд високих нагород, але головна з них – вдячність читачів. Тож, хай 75-річчя принесе ювіляру нові ідеї і творче натхнення, які втіляться у цікаві і користі книги, що збагатять українську культуру.
Юрій Бабічин
