Микола Білецький багато років поспіль директорує на Виноградівському заводі пластмасових сантехнічних виробів.
У кінці 70-х на початку 80-х років цей завод входив до трійки підприємств, які закривали потреби у пластмасових сантехвиробах по всьому колишньому Союзу. У той час тут у три зміни працювало 800 чоловік, які переробляли на рік до 300 тисяч тон полімерів.
-Наші краники, сифони, змивні бачки можна було знайти навіть на Камчатці. За продукцією заводу кожного ранку шикувалися колони автомобілів,- розповідає Микола Білецький.
Справедливості ради варто зазначити, що підприємство вдалося вберегли від руйнації. Але обсяги виробництва зараз скоротилися до мізерних розмірів. Величезні виробничі площі з інфраструктурою та кількагектарною земельною ділянкою поруч із кордоном Євросоюзу практично пустують.
Тож чи мають майбутнє виноградівські пластмасовики і чому на підприємство не йдуть вітчизняні й зарубіжні інвестори?
