Ситуація з виплатою заробітних плат на Закарпатті виходить за всі розумні межі. «Таке буває, мабуть, тільки в нашій країні!» – обурюються одноголосно медики й освітяни області, які по кілька місяців сидять без своїх чесно зароблених грошей. Доведені до відчаю люди змушені перекривати дороги міжнародного значення, аби там, у Києві, їх нарешті почули… Такої критичної ситуації з виплатою зарплат в області не було протягом останніх 10 років. Через відсутність коштів у місцевих бюджетах Воловецького, Міжгірського та Хустського районів працівники бюджетних установ не отримують заробітну плату вже три місяці, Берегівського, Виноградівського, Тячівського – два. Раніше гроші на це виділяли з держбюджету, але з 2017 фінансування перекинули на плечі місцевих бюджетів, які фактично порожні. Якщо місцевий бюджет є дотаційним, то зрозуміло, що виплату заробітних плат він не потягне. Передбачений у листопаді додатковий ресурс із державного бюджету – стабілізаційна дотація та медична субвенція в загальній сумі 79,4 мільйона гривень – розподілений між місцевими бюджетами виключно для забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ,
однак станом на 9 грудня цього року кошти в область так і не надійшли. Найбільш напружена ситуація склалася в трьох районах, які майже повністю є дотаційними. Обурення працівників освітньої й медичної галузі зростало з кожним днем. Вони влаштовували акції протесту у своїх містах та селах, але їх так і не почули. Тож днями люди відважилися блокували трасу Київ – Чоп у районі поста «Нижні Ворота». Кажуть, якщо ситуація із зарплатами не вирішиться негайно, то зберуться й масово поїдуть пікетувати Кабмін. – Зараз ситуація дуже напружена. Люди просто вимагають свої чесно зароблені гроші. Я спілкувалася з протестувальниками, і ми домовилися про певну паузу в мітингу до 11 грудня. За інформацією Міністерства фінансів, саме тоді в область має надійти стабілізаційна дотація, – пояснює ситуацію голова Воловецької райдержадміністрації Валентина Рогова. – Наразі в нас у районі є заборгованість по виплатах працівникам садочків, технічним працівникам шкіл, а також медикам. Усе через те, що нам не надійшли субвенція та стабілізаційна дотація. Коштів не було досить довго,
тож ми ще в липні покривали заробітні плати як могли. Наразі всі резерви з районного бюджету вичерпані. Аби повністю погасити заборгованість по заробітних платах, нам потрібно 8 мільйонів гривень. Бюджетників, які потребують виплати заробітних плат, навіть в одному Воловецькому районі немало. Адже тут знаходяться 26 дошкільних навчальних закладів, 17 шкіл, лікарня, а також численні пункти медико-санітарної допомоги. Найкритичніша ситуація склалася в дошкільних навчальних закладах. Персонал садочків востаннє тут отримував зарплату ще влітку. Директори зізнаються, атмосфера в колективах дуже напружена. Працівники у відчаї проклинають і країну, в якій живуть, і безсоромну владу, якій чхати на людей. – Останнього разу ми отримали зарплату в серпні. Уже четвертий місяць сидимо без грошей. У нас 22 працівники, – розповідає директор Воловецького дошкільного навчального закладу № 2 Оксана Кравчик. – Ми зверталися і до районної влади, і до обласної, писали звернення в Київ, але все марно. Відповіді так і немає. Нас просять чекати, але ми більше не можемо і не хочемо.
У кожного своя сім’я: голодні діти, неоплачені кредити та комунальні послуги. Я вже мовчу про те, що в нас є старші, хворі працівники, які навіть не мають за що купити собі ліки. А йдуть свята… Я навіть не знаю, що буде, якщо кошти в район так і не надійдуть. Трохи кращою є ситуація у школах. Адже там заробітну плату вчителі отримали, ідеться про заборгованість господарському та навчально-допоміжному персоналу. За словами директора Воловецької ЗОШ I–III ступенів Михайла Паця, педагогам виплатили зарплатню за листопад. У технічних працівників, яких у школі 26, наразі є заборгованість за жовтень – листопад. І буквально на днях вони отримали по 1600 грн. Тож працівники садочків обурені не на жарт і взагалі не розуміють, що коїться. Кажуть, їх Міністерство освіти прирахувало до технічних працівників шкіл. Вийшло так, що вони, так як і останні, теж повинні фінансуватися з місцевого бюджету. У той час як учителів усіляко стимулюють, підвищують їм заробітну плату, педагоги садочків опинилися в безвихідному становищі. У Закарпатській ОДА кажуть, що ситуація із виплатами заробітної плати дійсно критична і,
якщо вона не вирішиться, люди зберуться й масово поїдуть пікетувати Кабмін. – У понеділок, 11 грудня, ми очікуємо довгождану стабілізаційну дотацію, яка мала надійти ще у вересні, – заявив Геннадій Москаль. – По документах ці гроші вже давно розподілені між районами Закарпаття, і як тільки вони надійдуть із Києва, одразу будуть направлені на місця. Таким чином, із середи чи навіть вівторка нарешті почнуть погашати заборгованість по зарплатах бюджетникам, які в окремих районах уже чотири місяці не отримують грошей. Протягом жовтня, листопада й на початку грудня голова Закарпатської ОДА неодноразово надсилав Прем’єр-міністру України урядові телеграми з проханням втрутитися в ситуацію й направити на Закарпаття закладені в державний бюджет стабілізаційну дотацію та медичну субвенцію. Але поки що все марно… Цікаво, що така нездорова тенденція із виплатою заробітних плат склалася не тільки на Закарпатті, але й в інших гірських районах Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. Тож абсурдно в той же час звучать полум’яні промови можновладців про те, що Україну покидають кваліфіковані кадри. Дійсно, чому б це?! Сподіваємося, що люди таки отримають днями свої чесно зароблені гроші. Бо інакше страшно уявити, що чекає на урядовців. Христина БІКЛЯН
