Власне, цей бордюр і став причиною «техногенної калюжі», оскільки дощовій воді нема куди подітись, коли вона регулярно прибуває з водостічної труби. Це наочний приклад того прикрого факту, що при проектуванні скверу інженери не врахували очевидної й прогнозованої проблеми.
Що й не дивно, адже в Берегові, як і в більшості міст України, десятиліттями ігноруються ази технічних наук з містобудування.
Саме через це ігнорування різним міським службам доводиться регулярно розривати щойно укладений асфальт, аби ремонтувати комунікації, потоки бруду течуть на тротуари з непродуманих переповнених землею газонів, а мешканці міста безкарно та на свій розсуд поводяться з пішохідними доріжками, піднімаючи під’їзди до власних будинків на 15-20 см вище загального рівня, залишаючи купи будівельного сміття та будматеріалів тощо.
