Напевно, там особлива зона. Протягом цілого минулого року до пізньої осені там росли огірки та помідори. При цьому рослини ніхто не висаджував.
Але в той же час цьогоріч там виросли молоді саджанці дерев. Шкода, бо деревцята біля філармонії були доречними. Хоч вони ще й були малими, але все одно відвертали увагу від фасаду, що потребує ремонту та пам'ятного знаку, що повністю поржавів.
На щастя, висохли не всі дерева.
Таких гарних соняшникових полів, як на Закарпатті, немає ніде в Україні. Думки вголос
А пам'ятник жертвам голокосту, відкритий тільки у 2016 році має вигляд, ніби йому кілька століть.
Метал швидко покрився іржею, видно, що підібрано неякісний матеріал. Хоча задум був гарний – металева стела, в основі якої знаходиться зірка, складається з кількох сотень зірок, викуваних вручну. Утім шкода, що за два роки пам’ятник перетворився на не окрасу, а ганьбу міста.
