Закарпаття

Закарпатці віршовано відповіли пані Фаріон на її образи

15 жов•Перший.com.ua

“Фаріон назвала закарпатців собаками і дебілами”,  – ця новина буквально підірвала інтернет спільноту Закарпаття.

Користувачи активно обурювались стосовно такого відношення, до жителів Закарпаття.

Не обійшлось  і без віршів. Свою віршовану відповідь пані Фаріон розмістив користувач Ivan Binjačovskyj.

Вірш передаємо мовою оригіналу!

“Вбы вбсерала Подкарпатцьов,

Баба йошка фарийон,

Из казны од казнокрадов,

Получила милийон.

У гейРаді днись шабаш,

Пьют гуляют – туй го маш.

Не валовшні поділити,

Амеріцькый алдомаш.

Йде на нас габов заклятов,

Вся окрайина проклята,

Щей пиз*ит щусь фарийон,

Розметав бы ї патрон.

Раз такі вже сьме хуй*ві,

Вацкы з рана собирай,

Чіжмы в рукы ґумійові,

И уйо*уй на трамвай.

Тулько туй гуна гій руй —

Мы не кликали вас туй.

Вучите нас говорити,

Як нам жити, що чинити,

А самі вы тко такі?!

Українці — моцкалі?

Ко вы? Выдкы вам порода?

Де вам матінка природа?

Що вас дала на сись світ,

Без подобы явный рід.

Подкарпатські русины —

Славної Руси сыны!

Бисіда Наша навхтема,

Была й буде на вікы.

Так що бабо фарийон,

Сунь си в жопу милийон,

Йсе тубі не Кийов-сіті,

Йсе Карпатськый Реґіон.

Туй Народ усякый жиє,

Айбо вд дурости не выє,

Никат де бы заробив —

Обы в гораздови жив.

Туй Нас є усякый филь,

Так що языком не миль.

Вже ни першый туйкы гуд,

Мирно мадяре живут,

Є румыны і словакы,

Й галичанські гайдамакы.

Туй і руські і ґрузіны,

І армняне й асетіны,

А ще цигане і німці,

Баци всі вни українці?!

Мирно жиют вракаши,

Хоть затям, хоть запиши.

Нах*й туй Нам войотити,

Не вучіт Нас як Нам жити,

Доста сьте нас в блуд вели,

На родимуй нам земли.

Ліпше туй ид нам не пхайся,

Бо дустанеш по вухах,

Сядь нибого і заткайся,

Вадь пиз*уй по дохторах.

Подкарпатці ниє зброд…

Мы туй всі, благый Народ!

Так што пані фарийонко,

Беж та запишися в ОНКО,

Там чекає тя колєґа,

У дворци уже й телєґа,

Дохтор смирть, суха глиста;

Даст ти ґомбичку й пиз*а.

Унімієш навхтемішнє,

За лікарство задарішнє.

В голос будеме ревати,

Час, а може і добу?…

Аж поправді нам нас*ати,

Мы тя виділи в гробу.

Нам бандера не отиць,

Мы Духновичовы діти,

Кыш паскудо у кутиць,

Твоє місто там сидіти.

Свинську пахати мочу,

Й говно жерти до блювоты,

Так вбы через нє хочу —

Вбы одпала ти охота.

Можеш нас узнути нагле,

У наші гузиці,

Мы ти зашлеме на гробик,

Челлині косиці.

Вд куй ся зачав білый світ,

Так было і буде,

Обісь знала босорканьо,

Мы свободні люде. «Лучше есть дашто, як нич». А.В.Духнович.”

Читайте ще