- Як вдалося потрапити на шоу? Все було легко і з першого разу чи навпаки йшли до цього довгий час?- До двадцятки кращих кулінарів-аматорів потрапила не з першої спроби. У третьому сезоні я дійшла до п"ятдесятки, а потім заповнювала анкету на кожний новий кастинг, один раз навіть їздила до Львова на попередній відбір, але пройти далі вдалося аж у 8 сезоні. Я вже навіть не сподівалася на удачу. Коли мені передзвонили й запросили у сотню кращих до Києва, я навіть не повірила. Думала, що хтось із подруг жартує. Ектор мене навіть згадав! Судді спробували мою страву і сказали два "так". Коли сам Ектор Хіменес Браво мені одягав і зав"язував фартух та ще й взяв мене за руку, це було настільки круто! Це найяскравіший спогад! А коли з п"ятдесятки я пройшла у тридцятку, вже просто не вірила тому, що відбувається! А потім ми всією командою першими потрапили у двадцятку! І ці емоції досі вирують! Я сама собі довела, що можу.- Як готувалися до участі в проекті?- Я йшла з тим, що знаю. Рецепти взагалі не вчу. Можу побачити якийсь цікавий рецепт і запам"ятовую. Я навіть не вірила,
що можу потрапити у двадцятку кращих. Це була моя мрія - потрапити у проект "Мастер шеф" - я цим марила і моя мрія збулася.- Як проводили вільний час? Адже багато що залишилося поза кадром, а глядачам цікаво...- Якщо чесно, то у вихідний ми старалися відіспатися і купити щось смачненьке у магазині. Ще ми ходили купатися на річку. А от у Київ мені їздити не хотілося - я просто намагалася відпочити. Насправді графік дуже насичений та напружений, і на сон часу майже не залишається.- Яким же у вас був розпорядок дня? - О сьомій встаєш, їси і їдеш на майданчик. Там усім роблять макіяж, зачіски. Потім чекаємо, поки нам підключать мікрофони, навушники, перевірять звук. А на сам майданчик потрапляєш аж о 3 годині дня. І зйомка відбувається 3-4 години. Щодня це переживання і найстрашніше навіть не чорний фартух, а оцінка суддів. Я неймовірно боялася Ектора! Потім кожен іде на інтерв"ю - і кілька годин записується. Відбувалося це аж до півночі, а то й довше.- Яким було найважче випробування на проекті?- Найскладнішим був конкурс, коли ми готували на воді - тоді я покинула шоу.
Було дуже важко, у мене не виходило керувати човном і я не змогла опанувати емоції - за це й поплатилася. Крім того, складне випробування було у чорній кімнаті. Темноти я не боюся - це було круто, але я злякалася того, що там може бути - я дуже сильно реагую на запахи, але ж було ясно: там буде риба, кров - те, що неприємно пахне. Але з цим впоралася і результатом була задоволена.- Вас на проекті вважали злою. Це так?- Я не грала ніяких ролей - була собою. Якщо матюк, то матюк. Я була справжньою. Я дуже справедлива - не терплю несправедливості й коли щось таке бачу, мене це дуже бісить. Тоді емоції вибухають. Я не є зла, навмисно поганого не зроблю, але якщо мене зачеплять - можу наговорити вище короба. Мене люблять діти і тварини, і я їх люблю. А вони відчувають людей - до поганих не тягнуться.- Про що найчастіше питають люди, коли з вами спілкуються?- У соцмережах мене часто питають, скільки грошей я заплатила, щоб потрапити на "Мастер шеф". Думають, що все куплено і навіть питають, хто мій чоловік... Мій чоловік мільйонами не крутить і я так само - мільйони не заробляю.
Я хотіла потрапити - я потрапила. В Україні люди звикли: якщо ти десь засвітився, значить, підплатив. Навіть на вулицях підходять із цим питанням! Це сумно.- Чи є дружба на проекті?- Є. Я досі спілкуюся з Анжелою Липською, Юлею Бурцевою, Даринкою Рубан, Михайлом Галайчуком... З Даринкою ми жили разом і вранці слухали шансон. Коли вона покинула проект, до мене поселили Еліну Павленко. Боялася, що не уживемося, бо вона живе в хаосі, а я люблю порядок. Нічого: ми подружилися. З Анжелою ми завжди першими вставали і донині в нас заведено зідзвонюватися щоранку. Здавалося б, ми повні протилежності, але мені з нею дуже комфортно.- Ви довгий час не бачили близьких. Як переживали розлуку? Яким було повернення додому?- Учасники з Києва могли з"їздити додому у вихідний, а от мені їхати в Ужгород надто довго. Коли повернулася додому, донька дуже емоційно реагувала. А чоловік впорався: без мене вчився їсти готувати, ремонт робив. Звісно, ми скучали одне за одним, але коли повертаєшся додому, то розумієш: "Усе стає на свої місця, здрастуйте, будні. Знову прибирання, прання, робота...". Спочатку навіть по ночах не спала - у голові крутилися кадри зі зйомок.- Яка ваша фірмова страва?- Маю фірмовий рецепт "Цезаря" - його обожнює донька. А ще мені подобається готувати сирники, млинці - найбільше люблю домашню кухню. Що у цих стравах особливого? Любов. Усе потрібно готувати з любов"ю.- Що обов"язково має бути на вашій кухні?- Порядок. Це перш за все. Головне - щоб не було соромно, коли відкривають твій холодильник. Все має бути красиво, чистенько, кухня - це лице повара.- Яке ваше улюблене місце в Ужгороді?- Дуже люблю гуляти в центрі: Корзо, Волошина, набережна Незалежності, Театральна, Петефі - мені дуже подобається наше місто!Ксенія Шокіна спеціально для Uzhgorod.net.uaфото з відкритих джерел
