У ХІХ ст. влітку люди почали приїжджали відпочивати в Українські Карпати. Гуцули прямують з Татарова в сторону Яблуниці, Ясіні. Фото: karpaty.putivnyk.com
Українці-мандрівники під Говерлою, 1922 рік Фото: karpaty.putivnyk.com
Помешкання для туристів на Закарпатті Фото: zakarpati.cz
Пікнік мандрівників Фото: zakarpati.cz
Туристичний котедж на Ужоцькому перевалі Фото: zakarpati.cz
Туристи біля Синевира Фото: zakarpati.cz
Відпочивальники у Боржаві на Закарпатті Фото: Fortepan
Альпініст на горі Піп Іван Фото: Fortepan
1873-го проклали залізницю до Стрия на Львівщині, це пришвидшило розвиток туризму. Основними центрами літнього відпочинку були Сколе та Гребенів. Там були вілли, пансіонати та ресторани. За невелику ціну можна було поселитися в сільській хаті. Туристи з великих міст активно цікавились культурою гуцулів.
Прихильники активного відпочинку піднімались на вершини гір, жили в наметах та збирали гриби.
Солоні купальні у Косові Фото: Polona
Туристична вілла у Косові Фото: Polona
Пансіонати Львівського воєводства Фото: Polona
Купання в гірській річці у Сколе Фото: kurs.
if.ua
Відпочинок на річці Опір Фото: kurs.if.ua
Пляж у Яремче Фото: kurs.if.ua
Підпис Степана Гайдучка: “Вид на Піп Івана спід Мунчеля”. Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).
Підпис Степана Гайдучка: “Озерце під Піп Іваном”. Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).
“Не жалуємо. Циганським табором сидимо над Прутом. Розуміємо аж тепер, чому американці так полюбили camping, а цигана на одному місці не вдержиш. Зрозуміли ми, бо самі закоштували принади такого життя. А там уже приставали мої товариші коло чуркал, відтак пили ми солодке молоко в гаївці на Форещенці і закусували ковбасою. Дивним дивом шлунок те все зносив терпеливо”, – описував свою подорож у липні 1931-го професор українського тіловиховання Степан Гайдучок.
Ігор ШЕВЧУК
Джерело: Gazeta.ua
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
