– Андріано, розкажіть, перш за все, про вашу співпрацю з гуртом «Brevis». – Коли мені запропонували поїхати в тур (а в складі гурту була тимчасово, тільки по заміні), я сильно вагалась, адже досвіду як такого не було, хоча часто брала участь в різних вокальних ансамблях і хорах під час навчання. Але тут – зовсім інше і на високому рівні. Перше, що збентежило, – це мала кількість часу для вивчення великої програми для туру, адже це 35 концертів, 30 творів і тільки 2 місяці для їх вивчення. Потім все-таки завдяки батькам, які підтримували, погодилась, про що ніколи в житті не пожалію. Колектив «Brevis» крутий, це максимально приємні, талановиті, веселі і класні люди. Я знала тільки керівника гурту Ярослава Біличко: колись він був диригентом хору в університеті, де ми і познайомились. З іншими учасниками знайомилась вже під час репетицій. – Розкажіть, будь ласка, як стала можливою ваша поїздка до Фінляндії? – Поїздка відбулась в листопаді, тривала місяць. Тут почалось найцікавіше. Нас зустрів пан Андрій Корбан, це і є організатор поїздки. Він сам з України, але вже багато років живе у Фінляндії і веде там неймовірно класну роботу з українськими колективами!
Чудова людина, він був з нами 24/7, допомагав, все організовував. В перший же день ми зняли відеопривітання з Фінляндії з Гімном України і підняттям українського прапору. – І які враження у Вас залишились від цієї скандинавської країни? – Вже в листопаді там була неймовірна зима, і вона, до речі, там тримається практично по 5-6 місяців. Бувало, -3-10-17 градусів морозу, неймовірні краєвиди, ліси, поля і олені. Там вони, як кошенята, бігають, це для нас було найдивнішим. Регіони країни різні, є з населенням у 3 тисячі людей, а є й 500, і, що цікаво, умови життя для всіх однакові. Особисто мене вразили школи. Друзі сміялись, що я майже в кожній школі фотографувала їдальні: там все для учнів, все на такому рівні класному (в деяких школах навіть потрібно було роззуватись, такі правила). – Як сприймала ваші виступи місцева публіка? – Люди там нереально спокійні і привітні, концерти проходили на декілька процентів легше завдяки їх прийому. Оплески, посмішки – це було дуже круто! Наприкінці кожного концерту ми виконували одну зворушливу фінську колядку, для фінів це було максимально приємно,
і кожного разу, які б гості концерту не були, вони завжди плакали, бо текст колядки був дуже зворушливим. Ми об’їздили майже без винятку регіони Фінляндії за місяць і дали 35 концертів! Проїздили майже 10 тисяч кілометрів. Концерти бували як шкільні, так і вечірні, у великих залах – це ще одна чудова приємність. Виступати там неймовірно круто, все на вищому рівні. Бували концерти по 45 хвилин, по 60, а декілька – 40+40. Як не дивно, саме ці концерти найбільше нам були до душі. – Що Вас вразило найбільше? – Ми кожні три дня переїздили в різні котеджі – зазвичай, вони були біля моря, озера, в лісі. Кожен переїзд в інший котедж – це ще плюс тисяча нових емоцій від нового місця і нового дому, нам навіть вдалось побувати один день у Ризі. А потім – це перша поїздка моя за кордон, тому мені було все неймовірно цікаво. Вперше я пливла на поромі з Таллінну до Фінляндії, це було так цікаво – інша країна, інше життя. Коли я приїхала, то ще довго була на емоціях і враженнях від поїздки. І я щиро дякую колективу «BREVIS» за цю можливість і цей досвід. Далі я вже не з ними, але ми чудово підтримуємо зв’язок і спілкуємось. – Спасибі Вам за цікаву розповідь, і нових творчих здобутків! Спілкувалась Наталія Маджара.
