На залізничному вокзалі в Ужгороді людно, як ніколи. Найзахідніший обласний центр України продовжує приймати евакуйованих. Всі вони покинули міста, у яких ведуться бойові дії. Люди приїжджають цілими родинами, з дітьми та домашніми тваринами. Втомлені, але щасливі, що опинилися подалі від війни. Одні залишаються в області, інші їдуть транзитом за кордон.nbsp; Потяг Київ-Ужгород о 12.45 прибуває на перон. Люди розповідають: добиралися, здається, цілу вічність. Дорога була довгою та виснажливою. Ольга приїхала в Ужгород з двома маленькими дітьми.nbsp; – Я щаслива, що мені вдалося виїхати з Києва. Було дуже складно емоційно і фізично. Але нарешті ми тут, в безпеці. Плануємо залишитися на кілька днів у знайомих. Хочеться просто трішки відпочити, поспати. А далі, скоріш за все поїдемо за кордон, – розповідає жінка. Подружжя пенсіонерів з Києва їдуть у Німеччину: – Ми уявлення не маємо, як туди добиратися. Мабуть, переночуємо в Ужгороді, а далі на Чоп – в Угорщину. Звідти поїдемо до знайомих в Лейпциг. Побудемо в них, поки не закінчиться війна. На залізничному вокзалі Ужгорода цілодобово працюють десятки волонтерів,
які допомагають вимушеним переселенцям з їжею, безкоштовним житлом та інформацією, щодо транспорту. – Годуємо людей цілодобово. Волонтерські організації Закарпаття об’єдналися задля спільної мети – нагодувати та обігріти людей, які втікають від обстрілів. Їжу нам привозять всі: підприємці, ресторани, кафе, волонтери, представники релігійних громад області. Наразі годуємо гарячим борщем, макаронами, бутербродами. Також пригощаємо гарячими напоями, тістечками. Люди дуже дякують, адже є такі, які не їли протягом кількох діб, – розповідають волонтери. На вокзалі вимушеним переселенцям також надають першу домедичну допомогу та психологічну підтримку. mhmlazyloadvideo("6220e02d69711");mhmlazyloadvideo("6220e030eb254");mhmlazyloadvideo("6220e02d69711"); Волонтери Катерина та Ганна зустрічають переселенців з потягів для евакуації. Одразу людям надають інформацію: де можна отримати прихисток, де поїсти, а також як можна перетнути кордон. Дівчата розповідають, більшість переселенців до Ужгорода прибувають, як до транспортного хабу. Адже звідси можна легко потрапити за кордон.
nbsp; – Так, більшість їдуть за кордон. Запитують, як можна потрапити в Словаччину, Угорщину, Хорватію, Болгарію, Німеччину. Ми вже пропонуємо оптимальні варіанти, як туди добратися – розповідають волонтери. Також на вокзалі людей координують, щодо поселення. Біля вокзалу на біженців чекають автобуси, які безкоштовно везуть людей у розподільний пункт, або ж допомагають з перетином кордону. Люди можуть безкоштовно на автобусах, які розташували біля вокзалів, доїхати до КПП Ужгород та “Малі Селменці” на кордоні зі Словаччиною. Зважаючи на те, що в Україні воєнний стан, потяги курсують за диспетчерським розкладом. Залізниця наразі працює цілодобово у польових умовах. Потяги їдуть з обмеженою швидкістю, а також через станції, де оголошують повітряну тривогу. Тому запізнюються щонайменше на дві години, буває й на добу. Провідники працюють понаднормово, у стресових ситуаціях. – З Києва ще можна до нас доїхати. Найскладніше з Харкова, – розповідає в.о. начальника вокзалу станції Ужгород Світлана Лукіч. – Їдуть до нас потяги також із Запоріжжя, Одеси. Ми всі залишаємося на робочих місцях, працюємо у режимі нон-стоп. Тримаємося, як можемо. Окрім того, є люди, які їдуть від нас. Зазвичай – чоловіки, які йдуть на війну, захищати нашу Батьківщину.nbsp; Наразі керівництво залізниці зазначає: на станції в Ужгороді цілодобово чергують патрулі, але збільшення їх кількості, в умовах воєнного часу, тільки вітається. Христина БІКЛЯН Відео Дмитро Мись