Закарпаття завжди славилося яскравими весільними обрядами, які зберегли багато архаїчних елементів, пов'язаних із давніми народними звичаями.
Велику роль відігравала весільна атрибутика, зокрема головні убори (у дівчат – вінки, «косиці», «корони»; у чоловіків – весільні капелюхи крисані), нашийні та нагрудні прикраси. Про це пише завідувачка відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею Валерія Русин
Найстаріший весільний вінок молодої, який датують 1920 роком, знайшли в селі Лазещина щона Рахівщині. Саме з цього часу весільні вінки («корони») на картонній основі побутували й у ясінянських гуцулок.
Читайте також: Весільні ретро-фото з Волині
Експонуються також два вінки, з обох боків яких за допомогою тоненьких дротиків звисають круглі декоровані «вушка». Вони датуються 1930-ми роками. Декоровані вони дзеркальцями, різноколірним бісером, стеклярусом, фольгою, намистинами з дутого скла, дрібними пацьорками.
Весільний вінок із села Тереблі виготовлений із пластинок кори липи, обшитий білою стрічкою і оздоблений різнокольоровими квіточками.
Читайте також: «Заміжжя їй личить»: в Ужгороді відкрили виставку весільного одягу, атрибутики та світлин
Нагрудні прикраси «богрийди» (в експозиції представлені чоловічі з сіл Ясіня і Лазещина) робили з барвінку або штучних квітів, кольорової стрічки, використовуючи дротики, фольгу, дуте скло. Вони прикріплювалися у день весілля молодим, а також дружкам і дружбам, із лівого боку біля серця.
На Рахівщині у давнину весілля починалося із приготування весільного деревця. З ним молоді йшли до вінчання. Весільне деревце вбиралося у гуцульські китиці кольорово, яскраво, красиво.
Курагов, так званий весільний прапор, є палицею з вінком на вершечку, прикрашеною кольоровими стрічками, китицями та дзвониками (у румун – хустками). Ці весільні атрибути використовувалися на весіллях у Рахові Ясінях у 1930-х роках.
Читайте також: Столітня волинянка зберегла свою шлюбну сукню
В окремій вітрині представлені прикраси нашийні, нагрудні та наручні бойків, лемків, долинян і гуцулів Закарпаття. Доповнюють автентичну весільну атрибутику краю й оригінальні світлини 1920-1930-х років.
Читайте також: Закарпатський обласний краєзнавчий музей співпрацюватиме з музеями Словаччини
