Події більш ніж 80-річної давнини дещо нагадують сучасні непрості часи. Військові дії, постріли і боротьба за державність. На щастя, зараз Закарпаття не в епіцентрі події, утім багатьом нашим краянам різних національностей (і не лише українцям, але й угорцям, словакам, чехам, ромам) випало на долю поїхати на передову. Чимало синів та доньок нашої землі, на жаль, ми втратили. А 15 березня у меморіальному комплексі «Красне поле» біля Хуста відбувся мітинг-реквієм на знак пам’яті за загиблими бійцями, що в далекому 1939 році боронили Карпатську Україну. На урочистості завітало керівництво області та місцеві чиновники з Хуста, молодь, військові, активісти, волонтери і просто небайдужі краяни. «Історія має страшну особливість – повторюватися. 84 роки тому молоді хлопці сміливо дивилися смерті в очі і не боялися померти за ідею. Це – приклад безстрашності, відваги та великої сили духу! Тож ми повинні віддати шану героям, які полягли як тоді, так і тепер, адже всі вони помирали з гаслом на вустах: «Слава Україні!». Їхня мужність – це приклад для наслідування багатьом поколінням наших земляків»,
– розповів «Карпатському об’єктиву» голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко. На заході був присутній і легендарний Іван Мирон, останній в’язень сталінських таборів, людина-пам’ятник хоробрості, закарпатець, який цілих 25 років провів у таборах Сибіру, відбуваючи покарання не за злочини, а за свою громадянську позицію. «У ці непрості часи всі ми пригадуємо минуле і порівнюємо його з сьогоднішньою ситуацією у державі. Так, нам усім непросто, але ми маємо в собі запал та відвагу і неодмінно переможемо. Відбуваючи покарання за неіснуючі правопорушення я жодного разу не просив про помилування. Жив із правдою в душі та з Богом у серці! Я вистояв, вистоїть і Україна! Ця війна – не несподіванка, свою свободу ми повинні були вибороти власною кров’ю», – наголосив він. «Тоді закарпатці мужньо стали на захист рідної землі і на Красному полі юнаки та дівчата боронили свою землю. Зараз у інших куточках України відбувається дещо подібне…. тільки у більших масштабах. Нащадки січових стрільців наразі виборюють нашу волю на фронті, на сході держави. Ця дата нагадує всім нам,
що у всі часи ми прагнули бути незалежними і за своє майбутнє боролися не лише дипломатичними шляхами, але й зі зброєю у руках», – зазначив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. Старшокласники та студенти Хуста також прийшли на красне поле, аби згадати полеглих. «Аби боротися, потрібно об’єднуватися. На жаль, тоді нашим пращурам не було з ким єднатися. Зараз нам допомагає багато держав і Україна є сильною, усім показує свій нескорений норов. Вірю, що ми вчимося на досвіді минувшини і не повторимо помилок у перспективі. Хочу схилити голову перед усіма борцями за державність. Кожен із захисників – Герой. Вірю, що все у нас буде добре!», – запевнила студентка Ірина Кадар. Також на урочистостях були присутні військовослужбовці та курсанти Мукачівського військового ліцею. У цей день у меморіальному комплексі лунали вірші, пісні та молитви. Священники різних конфесій відслужили за загиблими панахиду і помолилися за упокій душ кожного, хто віддав життя за Україну. Марина АЛДОН
