Команда Національного науково-дослідного реставраційного центру України під керівництвом заступника генерального директора з науково-реставраційної роботи Тетяни Бичко з 24 лютого до 4 березня працювала в музеях Ужгорода
Фахівці Реставраційного центру провели комплексну роботу з обстеження стану збереженості музейних предметів різних груп зберігання та здійснили консерваційно-реставраційні заходи для їх подальшого збереження. Про це повідомили на сторінці Центру.
У Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая та його філіях (Меморіальному будинку-музеї народного художника України Федора Манайла і Меморіальному будинку-музеї народного художника України Андрія Коцки) завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Володимир Папушенко та художники-реставратори науково-дослідних відділів творів темперного і олійного живопису Анастасія Черниченко Анастасія Богдан та Михайло Білошицький обстежили понад 50 музейних предметів, здійснили консерваційні заходи щодо робіт станкового олійного й темперного живопису.
Читайте також: Закарпатському краєзнавчому музею передали реставровану рукописну книгу XVII століття
Серед них «Портрет єпископа Михаїла-Мануеля Ольшавського» (два портрети), «Портрет доктора теології Антонія Коцака», ікона Богородиця Одигітрія «Марія Теотукос», «Зима в селі» А. Коцки тощо.
Фахівці видалили поверхневі забруднення, здійснили закріплення фарбового шару. Музейним роботам надали експозиційний вигляд.
Художниця-реставраторка науково-дослідного відділу реставрації творів з тканини та шкіри Ірина Єлісєєва в Музеї Андрія Коцки звернула увагу на незадовільний стан шкіряних постолів початку ХХ століття (пересохла та деформована шкіра, загальні пилові забруднення та локальні плями).
Читайте також: Фахівці Національного реставраційного центру відвідали Ужгородський скансен
Вона провела загальне очищення предмета, шкіру пластифікувала та законсервувала.
Художниця-реставраторка науково-дослідного відділу реставрації творів графіки Тамара Гайчук обстежила п’ять акварельних робіт Андрія Коцки («Дівчина, що сидить», «Пейзаж з будинком та церквою», «Гірский пейзаж», «На ярмарку» – дві роботи), які мають втрати, розриви, подекуди залами та потребують допомоги реставраторів.
У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького завідувачка науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів, документів та фотографій Ганна Горишняк оглянула понад 20 музейних експонатів.
Серед обстеженого варто виділити:
- Рукописну книгу «Мінея» початку XVIII – кінця ХІХ століття, у якої розбитий блок, не зшиті зошити, прогнилі нитки, шкіряна оправа без замків, сильне пилове забруднення.
- Грамота 1913 року про звільнення Ласло Грубінки з Австро-угорської армії, що має численні втрати основи, повсюдні розриви, жовті плями від клею, сліди жиру та кіптяви. Текст написаний угорською мовою залізогаловим чорнилом, яке потекло від вологи.
- На мапі Ужанського комітату 1889 року – значні потертості та бруд, сліди комах, жорсткі залами, дрібні розриви та втрати. Статут 1625 року (перший статут промонторіальної общини на Павловій горі в Мукачеві) скріплений затертими льняними нитками, що прогнили, має жовті плями, чорнильні потоки та втрати основи.
- Рукописний пергамент 1699 року – Жалувальна грамота австрійського імператора Леопольда – дуже засушений та забруднений, сильно деформований, із заламами та втратами, з пожовтінням різного ступеня. Шовкові нитки заплутані, місцями розірвані. Сургучна печатка, яка має втрати до 85 %, розміщена в дерев’яній круглій коробці.
Художники-реставратори також дослідили ряд музейних предметів (темперний та олійний живопис, твори поліхромної скульптури та декоративного рельєфу, меблі, одяг, кераміка, вироби з металу тощо) в експозиціях Закарпатського музею народної архітектури та побуту та у фондових приміщеннях для планування подальшої консерваційно-реставраційної роботи над ними на базі Центру.
Надзвичайно вразили народні ікони XVIII століття іконостаса з села Колочава Міжгірського району Закарпаття, розташовані в інтер’єрі дерев’яної церкви Св. Архангела Михаїла (1777 р.) з села Шелестово Мукачівського району та ікони пророчого ряду XVIII століття з села Ялове на Закарпатті (церква розміщена на території музею).
Читайте також: Кропивщанська ікона в пеленах
Ентомолог, провідний науковий співробітник наукового відділу біологічних досліджень Олексій Бідзіля провів обстеження стану збереженості музейних предметів щодо можливого ураження їх жуками-деревогризами.
На завершення обстеження фахівці надали консультативно-методичну допомогу музеям щодо дотримання температурно-вологісного режиму експозиційних і фондових приміщень та умов зберігання музейних предметів.
Поїздка здійснювалася за допомоги міжнародних партнерів: Міжнародного альянсу із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту ALIPH (Швейцарія), Смітсонівського інституту (США) та компанії UBER.
Читайте також: Закарпатський краєзнавчий музей поповнився новими експонатами
