Закарпаття

Життя на новому місці. Як Ужгородський інтеграційний центр допомагає переселенцям освоїтися на Закарпатті

19 квт•Varosh

Протягом 4 місяців на базі Ужгородського інтеграційного центру вимушено переміщені особи та ті, хто працює з ними, мали можливість побувати на заняттях з арттерапії.
Основна мета — зменшити рівень внутрішньої напруги, психологічно розвантажити, а також сприяти знайомству та інтеграції з місцевими жителями громади.

Арттерапія: допомогти через малюнок
Ужгородський молодіжний інтеграційний центр було засновано ГО “Простір молоді” [1] навесні минулого року. Власне, сама організація діє вже 9 років і за цей реалізувала кілька проєктів, спрямованих на розкриття потенціалу молоді Закарпаття. Зокрема, протягом 2020-22 років запустила мережу молодіжних хабів у громадах області.

— З початком повномасштабного російського вторгнення ми вирішили використати свій досвід роботи з молоддю та разом з партнерами зі Львова, Чернівців та Івано-Франківська створити мережу інтеграційних центрів на Заході Україні [2], — каже Аліна Шимон, керівниця центру.

Зараз центр розширив сферу своєї діяльності та працює не тільки з молоддю, а й з іншими групами вимушено переміщених осіб.

Останній проєкт пов’язаний з психологічною допомогою через арттерапію — терапію мистецтвом.

Це метод психотерапії, який дозволяє з допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти, тривогу, страхи, що турбують людину. Арттерапія підходить не лише дітям, а й дорослим.

Під час заняття психолог не розпитує учасників, що з ними відбувається чи що вони відчувають, а натомість створює умови, в яких кожен може самостійно обрати творчий інструмент для самозцілення. Це підхід, в якому зцілює процес, а не результат.

— Арттерапія допомагає зняти напругу завдяки тому, що ми працюємо монотонно, і поки концентруємося на малюнку, наприклад, коли розмальовуємо дрібні деталі мандали, не маємо часу думати про щось інше, окрім поточної діяльності, — каже психологиня Наталія Боднар. — Водночас треба розуміти, що це не універсальний спосіб. Інколи така надмірна концентрація, яка вимагає зосередженості та уваги, може ще більше роздратувати. Тоді можемо використати, наприклад, експресивне малювання, де у прямому сенсі “виливаємо” фарбою свої емоції.


Терапія як можливість інтегруватися

Юлія Сапса, яка минулого року евакуювалася на Закарпаття з Броварів, їздила на заняття з Мукачева,

де зараз проживає.

— Арттерапія для мене — це продуктивне проведення часу з можливістю трохи порелаксувати, малюючи під музику. І дізнатися щось нове, бо якщо я не навчаюся, я деградую.

Юлії подобається Закарпаття, але каже, що поки має труднощі з інтеграцією на місці:

— На жаль, поки не вдалося знайти друзів саме серед закарпатців. Я відвідую подібні тренінги, щоб з кимось познайомитися, але знайомлюся переважно з такими ж переселенцями, як і я.

Але більшість із них вже виїхали за кордон:

— Повернутися вони не можуть — це тимчасово окуповані території. Знайти роботу не зі сфери обслуговування — складно, мало офісної роботи. Тому люди шукають за кордоном роботу та житло. Я деякий час працювала віддалено.Бо я, наприклад, юристка, і мені не вдалося знайти відповідну роботу в Мукачеві.
Тому такі заняття дуже важливі для мене, так я спілкуюся з іншими людьми за роботою, та ще й опановую нове заняття.
За словами Аліни Шимон, такі заходи найчастіше люди середнього віку, найчастіше це мами з дітьми, яким треба було таке розвантаження.

Всі анонси подій Ужгородського Центру можна знайти у його телеграм-каналі.

[3]Там на регулярній основі проводять безкоштовний English Speaking Club.


"Поверніть рутину у своє життя"

В рамках проєкту відбувалися не тільки майстер-класи, а й групові заняття з психологинею Наталією Бондар. Зараз спеціалістка окремо проводить терапію для тих, хто пережив травматичні події.

Пані Наталія відзначає, що заняття з арттерапії також допомагають повернути рутину, а отже і стабільність у життя вимушено переміщеної особи:

— Зараз найбільше людей тригерить не тільки наявність зовнішньої небезпеки, як-от ракетні обстріли, а й внутрішньої нестабільності. Йдеться про відповідь на питання: “Що я буду робити завтра? Де я буду через тиждень?”.
Стабільності можна досягти рутиною. Тому намагайтеся якнайбільше планувати все — від візитів до стоматолога та перукаря до занять з арттерапії — це дасть ґрунт під ногами й впевненість у завтрашньому дні, — радить психологиня.
Підсумками занять організатори та учасники задоволені.

— Проєкт вважаю успішним та потрібним, бо на всі наші заходи приходило дуже багато людей, інколи всі охочі навіть не вміщалися у кімнату.

Хоч проєкт підходить до завершення, але ми б його з радістю повторили, бо такі заходи мають відгук, — розповідає Аліна Шимон.

— З наших відвідувачів, які ще з минулого року ходили на заходи у Центр, ніхто не повернувся додому, бо більшість — з тимчасово окупованих територій або з тих, де зберігається велика ймовірність ворожих обстрілів. Тому маємо подбати, аби вони успішно інтегрувалися на новому місці. Я читаю відгуки й розумію, що хоча б наші постійні відвідувачі (а це біля півсотні людей) мають на Закарпатті місце, де почувають себе в спокої та безпеці.

З боблевешем та лемківськими піснями: як вимушені переселенці пізнають Перечин та Закарпаття [4]

“Громада мусить робити свій внесок у Перемогу, ми даємо прихисток”: історія інтеграції та співпраці з Тячева [5]

Як херсонці вивчали угорську мову та закарпатський діалект. Історії людяності та співпраці у Батівській громаді [6]

Галина Гичка, Varosh

Фото зі фб-сторінки ГО “Простір молоді”

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook [7], Instagram [8] та Тelegram. [9]

[1] https://www.facebook.com/youthspace.16mb/
[2] https://varosh.com.ua/idei/v-uzhgorodi-vidkryvsya-molodizhnyj-integraczijnyj-czentr-dlya-molodi-z-chysla-vpo/
[3] https://t.me/integrationcenter
[4] https://varosh.com.ua/noviny/z-bobleveshem-ta-lemkivskymy-pisnyamy-yak-vymusheni-pereselenczi-piznayut-perechyn-ta-zakarpattya/
[5] https://varosh.com.ua/life/gromada-musyt-robyty-svij-vnesok-u-peremogu-i-my-robymo-cze-dayemo-pryhystok-istoriya-integracziyi-ta-spivpraczi-z-tyacheva/
[6] https://varosh.com.ua/ludy/yak-hersonczi-vyvchaly-ugorsku-movu-ta-zakarpatskyj-dialekt-istoriyi-lyudyanosti-ta-spivpraczi-u-bativskij-gromadi/
[7] https://www.facebook.com/Varosh.com.ua/
[8] https://instagram.com/the.varosh?igshid=YmMyMTA2M2Y=
[9] https://t.me/thevarosh

Перемога, Дія, Громада

Читайте ще