Оригінал портрета дуже вродливої, заможної, знатної та освіченої жінки 17 століття зберігається в приватних колекціях центральної Європи і є далеким від загального доступу та можливості його оглянути.
Відновили портрет володарки Ужгородського замку графині Крістіни Чакі – про це повідомляють на фейсбук-сторінці краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького.
Для його цифрової реставрації застосували найновіші можливості штучного інтелекту. Це зображення було створене партнерами музею – сторінкою Ænigmata Historiæ. Оригінал зберігається в приватних колекціях центральної Європи, далеко від загального доступу й можливості його оглянути. В такий спосіб зробили доступним в покращеному вигляді те, що приховане від очей більшості відвідувачів замків та музеїв.
Багатство гГрафині Крістіни Чакі було настільки великим, що коли на ній одружився молодий граф Міклош Берчені він «автоматично» став третім найзаможнішим в королівстві.Графиня народилася 4 листопада 1654 року у величезному і розкішному Спішському Граді (замок між містами Попрад та Прешов, нині – Словаччина). Її батько,
граф Іштван Чакі (X), був головним судовим виконавцем і суддею округу, а мати – баронесою Маргіт Лоняй Надзвичайно красива, заможна, знатна та освічена, яка вже двічі овдовіла у свої 40 років, графиня стала дружиною графа Міклоша Берчені у 1695 році.
Родинним домом подружжя став Ужгородський замок, який згодом вже вважався одним із центрів політичного життя тогочасної Угорщини.
Саме стараннями графині цей замок перетворився не лише на справжнє «любовне гніздечко», але й на культурний осередок, місце світських прийомів, розкоші та заможного життя. Подейкують, що кімнати Ужгородського замку були буквально обвішані коштовностями, картинами та цінними гобеленами.
Всі шлюби Міклоша Берчені вважаються шлюбами з розрахунку. Безсумнівно, що окрім кар'єри, цей шлюб із Крістіною Чакі теж був дуже вдалим, адже завдяки ньому, він став частиною угорської аристократії.
Сімейна пара відремонтувала, реконструювала та укріпила замок в Ужгороді, в якому палац був обставлений із великою розкішшю. Замок був оточений п'ятьма чудовими квітковими парками та звіринцями. Його подвір'я з зонами відпочинку,
розкішна бібліотека, бенкети і навіть дуже популярні полювання відображали їх шляхетний аристократичний спосіб життя.... звучить як справжня казочка?
Але у 1696 році граф та графиня познайомилися з Ференцом Ракоці ІІ чиїм найвірнішими друзями стали відтоді, і вони разом почали організовувати дворянську змову з метою повалення правління Габсбургів в Угорщині (за кошти тодішньої Франції).
Ось так Ужгородський замок перетворився в один із найважливіших центрів опору імператору та осередком повстанців.
Далі все дуже прозаїчно: їх тривале повстання закінчилося не перемогою, а перемовинами, після яких внаслідок підписання «Мирної угоди в Сату-Маре» (теперішня Румунія) всі троє друзів втекли в Османську Імперію, де і померли в Родосто. А згодом, в 1906 році, їх тіла перевезли до Кошиць у крипту під собором св. Єлизавети.
Читайте також: Ужгородський замок отримав оновлений знак від організації Blue Shield International