Олена Пчілка була шляхтянкою, але відмовилася русифікуватися. Вона таємно провозила заборонену літературу під капелюшком і поповнювала бібліотеки російської армії українськими книжками. Олена Пчілка – письменниця, видавчиня, етнографиня, громадська діячка, без якої, на думку сучасних дослідників, Україна була б зовсім іншою.
Матеріал створено на основі випуску №18 проєкту Українського радіо Батьки-засновники, присвяченого інтелектуалам і мислителям, які формулювали ідею України. Ведучі програми Сергій Стуканов та Наталя Соколенко – поспілкувалися з Богданою Романцовою літературною критикинею, культурною журналісткою та редакторкою видавництва «Темпора».
Під час розмови експертка розкрила маловідомі факти з життя Олени Пчілки, її вплив на українську культуру та мову, а також пояснила, чому її можна вважати не лише матір'ю Лесі Українки, але й «матір'ю українського націоналізму» та однією з перших українських феміністок.
Закликаємо підтримати Національний збір на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі на Спільнокошті
Боротьба за українську мову та культуруОлена Пчілка послідовно відстоювала українську мову в усіх сферах життя.
Вона розмовляла українською навіть з генерал-губернатором, створювала нові українські слова (зокрема, "мистецтво", "променистий", "осоружний"). У 1905 році була серед чотирьох делегатів української інтелігенції, які в Санкт-Петербурзі намагалися вибороти право на українську освіту та видавництво.
Видавнича та літературна діяльністьВидавала газету «Рідний край» (1906-1914), була першою жінкою-журналісткою та редакторкою в Україні. Активно друкувалася у львівському журналі «Зоря», видала збірку поезій «Думки-мережанки» (1886), перекладала твори для дітей. Особливу увагу приділяла розвитку дитячої літератури українською мовою, видаючи журнал "Молода Україна".
Етнографічні дослідженняДосліджувала український народний орнамент, зібравши близько 300 зразків волинських узорів. У 1876 році, попри Емський указ, видала книгу «Український народний орнамент», яка згодом використовувалася в Паризькій академії мистецтв. Довела, що вишиванки не були виключно селянським одягом, а носилися і шляхетними родинами.
Феміністична діяльністьБула однією з перших українських феміністок,
активно просувала ідею жіночої освіти та професійного розвитку. Створила альманах «Перший вінок» за участю виключно жінок-авторок, підтримувала жіночі організації. У своїх творах, зокрема в оповіданні «Товаришки», зображувала жінок, які прагнули професійної реалізації та вищої освіти.
Протистояння з радянською владоюУ похилому віці двічі заарештовувалася радянською владою. Перший арешт стався після того, як вона огорнула погруддя Тараса Шевченка синьо-жовтим прапором у присутності радянського комісара. Другий арешт намагалися здійснити, коли їй було вже за 80 років. Її тексти були заборонені в радянський період, а повне визнання її внеску почалося лише після здобуття Україною незалежності.
Спадщина та вшануванняУ 2024 році видавництво «Ще одна сторінка» вперше в незалежній Україні видало автобіографію Олени Пчілки. Раніше ця біографія була видана лише раз у радянські часи, після чого всі причетні до її видання були репресовані. Пчілка стала першою жінкою-академікинею в історії України.
Її називають «великою матір'ю української літератури» та «матір'ю українського націоналізму». Сучасники характеризували її як «мармурову жінку» з бездоганною репутацією, чиї вчинки та слова не викликають жодних сумнівів.
Тим часом триває Національний збір на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі, який ініціювала Національна мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua та відновлене видання Пчілки «Рідний край. Газета Гадяцького земства». Закликаємо долучитися!
