Висадка, яка увійшла в історію як День Д, вважається найбільш масштабною десантною операцією у світовій історії: лише за добу на узбережжі Франції з моря та з повітря висадилися 156 тис. британців, американців і канадців.
Захоплення декількох плацдармів у Франції 6 червня зрештою дало змогу розгорнути наступ, витіснити німецькі війська та відкрити шлях на територію нацистської Німеччини.
Двохетапна операція зі звільнення північно-західної Франції отримала назву Оверлорд. День Д відкрив її першу фазу за назвою Нептун — захоплення плацдармів на узбережжі. Наприкінці липня операція перейшла в другу фазу Кобра — прорив німецького фронту та подальший наступ. 25 серпня 1944 року було звільнено Париж.
розповідає десять маловідомих фактів про День Д, підготовку до вторгнення та його результати.
1. Німці вважали Нормандію найменш придатною для висадки союзників Нацистська Німеччина чекала на вторгнення британських або союзних сил з моря і готувалася до нього більше двох років. Ще в березні 1942 року Адольф Гітлер розпорядився розпочати спорудження Атлантичного валу — найпотужнішого комплексу фортифікацій на всьому узбережжі від півночі Норвегії до кордону Іспанії.
Канадські війська висаджуються на берег у зоні Джуно (поблизу Берньєр-сюр-Мер) / Фото: Ken Bell / National Archives of Canada / Reuters
Найвірогіднішою зоною такого вторгнення вважалося французьке узбережжя біля протоки Па-де-Кале — найближча до Британії частина Європейського континенту. Саме тут фортифікаційні споруди німців були найбільш укріпленими, а концентрація сил — найпотужнішою, пише британський військовий історик Ентоні Бівор у своїй книзі D-Day: The Battle for Normandy (День Д: Битва за Нормандію).
Тут майже не було портів, необхідних для вивантаження військ та супутних вантажів
Водночас береги провінції Нормандія німецьке командування вважало найменш придатними для подібної операції супротивника. На відміну від району Па-де-Кале тут практично не було портів (найбільший — Шербур), необхідних для вивантаження військ та супутних вантажів. Малоймовірною здавалася і висадка військ на порожні широкі піщані пляжі під відкритий артилерійський вогонь.
Навіть з початком вторгнення 6 червня Гітлер вважав висадку в Нормандії маневром відволікання і далеко не одразу віддав наказ передислокувати сюди додаткові сили.
Хроніка, відзнята 7 червня 1944 року на плацдармі Голд-Біч — у зоні висадки британських військ (Imperial War Museum):
https://www.youtube.com/embed/jJ_Gprvsk18
2. Підготовка до Дня Д визнана найбільшою військовою хитрістю ХХ століття Оскільки власне ідею висадки на узбережжі Німеччина передбачала, єдиний шанс на успіх — зберегти в таємниці час і місце операції.
Для цього союзники розгорнули масштабну кампанію дезінформації під назвою Бодігард (Охоронець). Своєю назвою, як вважають, вона зобов’язана вислову Вінстона Черчілля під час Тегеранської конференції у 1943 році: «У воєнний час правда настільки цінна, що її завжди має супроводжувати охоронець у вигляді брехні».
Фіктивні десантні судна в південно-східних гаванях Британії, 1944 рік / Фото: Imperial War Museum
Згодом Омар Бредлі, один з головних американських воєначальників в Європі в роки Другої світової, в своїх мемуарах назвав цю кампанію «найбільшим обманом війни».
В її рамках союзники провели серію інших операцій, щоб зменшити пильність нацистів та переконати їх командування в можливості висадки в інших регіонах — включаючи район протоки Па-де-Кале,
південь Франції, Норвегії і Балкани.
Для цього використовувалися найрізноманітніші засоби: помилкові «витоки» інформації та псевдоманеври військ, демонстративні виходи в море, надувні макети військової техніки, яка для повітряної розвідки могла створити видимість «концентрації» військ у певних районах Британії. Крім того, авіація союзників до останнього утримувалася від масованих ударів у районі висадки в Нормандії і бомардувала об'єкти поблизу Па-де-Кале, посилюючи версію про підготовку вторгнення саме в цьому місці.
Авіація союзників до останнього утримувалася від масованих ударів у районі висадки в Нормандії
При цьому всю справжню підготовку до Дня Д здійснювали в суворій секретності. В останній тиждень перед висадкою британці затримували дипломатичну і військову пошту, а військових —учасників операції перевели в табори на базах завантаження, які їм заборонили залишати.
Під час морського переходу через протоку Ла-Манш 6 червня діяла сувора заборона на використання радіозв'язку — навіть у разі пошкодження або загибелі корабля.
Рідкісне відео в кольорі — завантаження техніки на британські десантні кораблі 7 червня 1944 року (Imperial War Museum):
https:
//www.youtube.com/embed/I0SZ1cvcnw4
3. Важливою запорукою успіху всієї операції стали штучні гавані Відсутність портів у зоні висадки дійсно була однією з головних проблем операції. Розгорнути успіх Дня Д у повноцінний наступ можна було лише в тому випадку, якщо на плацдарми, захоплені в перші дні, вдалося б швидко й ефективно висаджувати війська — аж до звільнення французьких портів.
Цю проблему вирішили гавані Малберрі — два штучних порти, споруджені в американській і британській зонах висадки в Нормандії.
Штучна гавань в Арроманші, яка захищала кораблі від хвиль / Фото: Imperial War Museum
Розроблені в Сполученому Королівстві конструкції історики називають одним з найбільших інженерних досягнень Другої світової.
Основою гаваней були гігантські залізобетонні кесони, з яких споруджували хвилерізи, а також пірси на понтонах і причали на палях, до яких могли швартуватися судна.
До Франції доправили 2,5 млн осіб, 500 тис. транспортних засобів і 4 млн тонн припасів і вантажів
І хоча гавань в американському секторі Омаха-Біч серйозно пошкодив шторм, ефективність другого порту виявилася надзвичайно високою.
Гавань у британській зоні висадки Голд-Біч (французька комуна Арроманш) використовували протягом 10 місяців після 6 червня 1944 року. Через неї на французьке узбережжя доставили понад 2,5 млн осіб, 500 тис. транспортних засобів і 4 млн тонн припасів і вантажів.
Війська союзників зайняли Арроманш вже надвечір Дня Д, а наступного дня там почалося спорудження штучної гавані.
4. День Д ледь не зірвала погода Коли після всіх коректив план операції Оверлорд був остаточно затверджений, висадку в Нормандії запланували на червень 1944 року. Дата залежала від належної комбінації безлічі факторів, які включали в себе час доби (висадка мала відбутися на світанку) і рівень води біля узбережжя (морський десант розраховував висадитися між припливом і відпливом). Тому придатними були лише кілька періодів: 5−7 червня (з бажаним повним місяцем 6 червня) або 18−20 червня.
Американським десантникам допомагають вибратися на берег Омаха-Біч, де висадка виявилася найскладнішою / Фото: Weintraub / US National Archives / Reuters
Початок операції запланували на 5 червня,
проте напередодні погода різко зіпсувалася, вітер посилився. Ба навіть лунали пропозиції відкласти операцію. Важливу роль відіграв головний метеоролог британської армії Джеймс Стаг — він спрогнозував на 6 червня тимчасове поліпшення погодних умов, достатнє для проведення висадки. У результаті американський генерал Дуайт Ейзенхауер, верховний головнокомандувач союзними військами в Європі, наказав почати операцію 6 червня.
Головний метеоролог британської армії спрогнозував на 6 червня тимчасове поліпшення погодних умов
Це посилило ефект раптовості атаки для німецьких військ. Нацистське командування не очікувало висадки в період негоди, розвідувальні виходи торпедних катерів і вильоти літаків цими днями практично припинилися.
І все ж негода зіпсувала плани союзникам. Найважчою висадка стала для американських військових у секторі Омаха-Біч, у тому числі через хвилі на морі, раптовий туман і хмарність. Тут 6 червня союзники зазнали найбільших втрат, а захоплення плацдарму ледь не провалилося.
Однак другого шансу для Дня Д могло не бути: 19−20 червня, в альтернативні дати висадки,
на узбережжі Нормандії розігрався сильний шторм, здатний зіпсувати всю операцію. Подальше ж її відкладення — за умови величезного зосередження військових сил біля берегів Британії — загрожувало розсекретити операцію.
5. Висадці з моря передував рекордний повітряний десант У ніч на 6 червня на територію Нормандії висадили наймасштабніший в історії повітряний десант.
Британські десантники готуються до посадки в літак у День Д / Фото: Imperial War Museum
У ньому було задіяно 2,4 тис. літаків і майже 850 планерів. З повітря в німецький тил висадили майже 24 тис. осіб, 360 тонн вантажів, сотні військових транспортних засобів і знарядь. Приблизно 60% військ скинули парашутами, решту — планерами.
На батьківщину британські десантники повернулися лише у вересні 1944 року
Британські десантники, що висадилися між річками Орн і Дів, стали першими, хто ступив на французьку землю в ході всієї операції Оверлорд. Ще частину повітряного десанту висадили до Нормандії ввечері 6 червня. На батьківщину бійці 6-ї повітряно-десантної дивізії Великої Британії повернулися лише у вересні 1944 року.
Незважаючи на істотні бойові і небойові втрати, повітряний десант виконав найважливіші завдання для успіху всієї висадки. Серед них — захоплення мостів, виведення з ладу берегових артилерійських батарей, а також захист захоплених об'єктів від контратаки німців до з'єднання з основними силами морського десанту.
6. Морською операцією керував адмірал, який рятував війська з Дюнкерка
Британські десантні кораблі біля берегів Нормандії / Фото: US Coast Guard / Handout via REUTERS
Військово-морську операцію висадки в Нормандії британський військовий історик Кореллі Барнет назвав «шедевром планування, який так і не було перевершено».
Операцією Нептун командував адмірал Бертрам Рамсел, одна з ключових фігур британського флоту в роки Другої світової.
Загальна чисельність залученого морського персоналу сягала 195 тис. осіб
Він брав участь у плануванні вторгнення та безпосередньо керував переміщенням військ через протоку Ла-Манш у День Д і в наступні тижні.
Рамселу довелося координувати дії майже 7 тис. суден — саме стільки військових, десантних, транспортних та інших допоміжних кораблів було задіяно у вторгненні до Нормандії.
Загальна чисельність залученого морського персоналу сягала 195 тис. осіб.
Чотирма роками раніше, у 1940-му, Рамсел керував Дюнкеркською операцією, у ході якої до Британії вдалося евакуювати морем 338 тис. солдатів союзників, заблокованих німцями на узбережжі поблизу французького міста Дюнкерк. Для цього використовували не тільки військові, а й цивільні судна, включаючи торгові, рибацькі, прогулянкові кораблі і приватні яхти.
7. Зайняті в День Д плацдарми були набагато меншими від запланованих
"У пащу смерті" - найвідоміше фото Дня Д, висадка американців у секторі Омаха-Біч / Фото: Robert F. Sargent / US National Archives / Handout via Reuters
Операція Нептун передбачала п’ять головних точок висадки: нормандські пляжі з кодовими назвами Омаха (Omaha), Сворд (Sword), Джуно (Juno), Голд (Gold) і найзахідніший, Юта (Utah) — на нормандському півострові Котантен.
Лише 12 червня війська, висаджені на п’ять окремих ділянок, змогли об'єднатися
Очікувалося, що 6 червня щонайменше чотири перших плацдарми вдасться об'єднати в єдину лінію фронту і просунути її вглиб на 10−16 км.
Однак з огляду на безліч причин — важкі бої на пляжі Омаха, промахи морського і повітряного десантування тощо — досягти цієї мети в День Д не вдалося.
Наприкінці доби союзники змогли захопити розрізнені плацдарми, просунувшись углиб від 3 км до 5 км. Лише 12 червня війська, висаджені на п’ять окремих ділянок, зуміли об'єднатися. До того моменту довжина лінії фронту досягла майже 100 км, а відстань зайнятої ділянки французької території — понад 20 км углиб.
8. Вагому допомогу союзникам надав французький рух Опору Диверсійні кампанії, розгорнуті паралельно Дню Д французьким рухом Опору, стали частиною успіху союзників у Нормандії.
Локомотиви, пошкоджені учасниками французького Опору в Нормандії / Фото: Imperial War Museum © ZZZ 11837E
Окрім того, вони включали акції саботажу на залізницях в окупованій Франції, знищення електрообладнання та телефонних кабелів, які використовували німецькі сили.
6−7 червня в регіоні було знищено півсотні локомотивів, а залізничне сполучення перерване в більш ніж 500 місцях. Нормандія виявилася значною мірою ізольованою, що ускладнило посилення німецьких військ у зоні висадки сил антигітлерівської коаліції.
Крім того, французький Опір забезпечив союзників важливими розвідданими, які допомогли плануванню операції і полегшили подальше просування висаджених військ углиб Франції.
9. До кінця червня на узбережжі Нормандії висадилося майже 900 тис. осіб
Американські війська в зоні висадки Юта / Фото: US National Archives / Army Signal Corps Collection / Reuters
Статистичні підсумки Дня Д виглядають приголомшливо, навіть всупереч локальним невдачам і загибелі щонайменше 4,4 тис. союзників за першу добу висадки.
6 червня 1944 року на французьке узбережжя вдалося висадити 156 тис. осіб, з яких 23,4 тис. — повітряний десант, решта — морський. Загалом же до кінця червня, коли основна фаза всієї операції Нептун наближалась до завершення, до Франції прибуло 875 тис. осіб, представників союзних військ.
Цього виявилося достатньо, щоб розгорнути масштабний наступ углиб території Франції, розпочати звільнення Європи і закласти підвалини перемоги союзників на Західному фронті.
10. Ціною операції стали тисячі жертв серед мирного населення Франції Частиною підготовки до Дня Д стали бомбардування Нормандії
— їх активна фаза почалася менш ніж за добу до вторгнення. Союзники сподівалися вразити об'єкти німецької інфраструктури, продовжуючи завдавати масованих авіаударів і в ході всієї операції Оверлорд.
Канадські війська в найбільш постраждалому від бомбардувань місті Кан, липень 1944 року / Фото: National Archives of Canada / Reuters
При цьому під удар нерідко потрапляли нормандські міста і селища, що призвело до величезної кількості жертв серед французького населення. За оцінками істориків, 6−7 червня 1944 року бомбардування забрали близько 3 тис. життів серед місцевих жителів, а загалом за декілька тижнів до вторгнення в Нормандію загинули до 20 тис. французів.
Влітку 1944 року бомбардування союзників більш ніж на дві третини зруйнували чимало населених пунктів французького департаменту Кальвадос та його головне місто Кан, на ту пору — центр регіону Нижня Нормандія.
