Семен Обломей мріяв лікувати дерева та навчався на спеціаліста з біоресурсів, але з початком повномасштабного вторгнення пішов боронити країну, і наприкінці червня віддав за неї життя.
Про це йдеться в сюжеті ТСН, повідомляє Цензор.НЕТ.
Деревце гінко білоба, яке вирощував в горщику Семен, висадив у Ботсаду його батько.
Вода для поливання рослин у цьому ботсаду - проєкт благодійного фонду, до якого Семен Обломей долучився більше року тому. "Семен відчував дерева, він дуже багато про них читав, вивчав, цей проєкт у ботсаду був частиною його місії допомогти деревам", - каже подруга Яна.
Семен дуже любив природу і хотів їй допомогти. Відповідав за закупи для системи поливання, доправляв труби на скейті, до речі, і на пари приїздив також на ньому. Разом з іншими волонтерами копав траншеї. Завдяки і Семенові також, дерева в ботанічному саду матимуть воду. "Він дуже чітко умів ставити ціль і до неї рухатися. Він не просто мріяв, він складав план. Завжди виважений, завжди впевнений", - каже доцент кафедри відтворення лісів НУБ Ганна Лобченко.
Усі, хто знав Семена Обломея,
не уявляли його зі зброєю через його світогляд. Але коли дізналися, що він вирішив піти до війська, зрозуміли - такий його характер.
"Це звичайно, що був майбутній або вчений, або викладач вузу, або людина, можливо, міжнародного якогось плану. Але клята війна забрала таких людей", - каже директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида.
Незадовго до загибелі Семен приїздив додому. Відсвяткував свій день народження і одружився, але рвався до друзів на передову. "Подружився з побратимами, з ними зріднився, потім сказав, що от я на війні дізнався, що таке справжня чоловіча дружба. І от останні слова, які були написані мені - Ганно Олексіївно, я роблю те, що маю", - пригадує його університетська наставниця.
"Дуже хотілось би вже полишити війну, якби вона полишила нас, поки війна в такій активній фазі, я бачу себе корисним тут. От такий шлях", - твердить Семен на своєму останньому інтерв’ю.
