У кожному з населених пунктів захисників вітають стягами, обіймами і слізьми радості
Оладки перемоги або Балаклійські - так користувачі соцмереж назвали оладки, якими жителі звільненого міста гостинно хотіли пригостити захисників. Це відео стало вірусним в інтернеті. А українці почали пекти оладки, радіючи перемогам ЗСУ.
Одне з перших відео після звільнення Балаклії, що на Харківщині. Збройні сили успішно контратакують та женуть російські війська до кордону. У кожному з населених пунктів захисників вітають стягами, обіймами і слізьми радості, а у Балаклії запропонували оладки.
Реакція не змусила чекати на себе довго. У мережі розпочався флешмоб "Балаклійські оладки".
"Вся стрічка в оладках, ну, ви всі в курсі, чому. Я вночі планувала геть інший сніданок, а тоді встала, побачила в холодильнику кефір - і раптом посмажила оладки. Оладки, так. Колективне оладкове несвідоме України. Насправді свідчення сильного резонансу геть усіх залучених", - пишуть у соцмережах.
"З цього дня для мене символ нашої перемоги - це домашні оладки від незнайомої жінки, яка прагне нагодувати чужих дітей.
У цьому сила нації, коли кожна дитина своя, навіть якщо це дорослий дядько з автоматом. Вірю в Бога і ЗСУ. Все у нас буде добре. Ми вийдемо з цієї війни скривавлені, але з перемогою", - наголошує в дописі Мар'яна Рева.
Інна Ковалишена також долучилася - як стало відомо про звільнення міста, випекла порцію смачних оладок. Удруге в житті.
"Хотілося розділити з цими жінками цю радість і не тільки мені, бачу, багатьом. От і вирішила теж приготувати оладки, а чо ні?", - каже письменниця, сценаристка, історикиня Інна Ковалишена.
Розповідає: балаклійські оладки приготували чимало друзів та знайомих. Наступна порція - з ізюмом.
Інна - авторка книги для дітей "Крута історія України". Тепер розширюватиме її новим розділами. Коли москалі вдерлися до України 24 лютого, була впевнена: Київ росіянам не взяти. І ЗСУ відкинуть ворога на півночі. Тепер очікує на нові перемоги.
"До весни ми можемо вийти на кордон з росією в більшості областей. Вони в принципі не готові чіплятися за землю і триматися за землю. Тому тікати вони будуть бігом. Тобто вони - я говорила і це теж справдилося,
до речі - що вони будуть дуже-дуже довго не тікати і удавати, що непереможні і нічого нема, і потім дуже швидко побіжать", - пояснює жінка.
Господиня розповідає, що розраховує у майбутньому також на Лисичанські оладки, Донецькі та Луганські, і, звісно, Херсонські. Та поки радіє, що смакуватиме Балаклійськими.
"Треба було б додати тих ягід, які не приїхали до нас із півдня через окупацію. Туди треба було б додати... Поставити до них на стіл кримського вина. Треба було б покласти поруч до цього меню родзинки з Ізюма. І, мабуть, та власне і борошно з, скажімо, запорізької області. Де сіяли зерно люди в бронежилетах і підривалися трактори на мінах на недорозмінованих полях, де під час боїв гасили підпалений хліб", - переконує письменниця.
Назар Войтенков, Валентин Стрєльцов, "5 канал"
