2 жовтня втретє відзначатиметься День територіальної оборони. Допоміжна структура Збройних Сил під час повномасштабного вторгнення РФ проявила себе як потужна бойова організація, що виконує не тільки завдання з захисту певного регіону, а й сприяє деокупації української території.
НВ розповідає історію свята і наводить факти стрімкого становлення наймолодшого роду ЗСУ.
Відколи святкується30 вересня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписавуказ № 417/2020 Про День територіальної оборони України
Святкувати його вирішили у першу неділю жовтня
На той момент Міністерство оборони тільки розглядало можливість надання статусу окремого виду військам територіальної оборони, що існували в областях як окремі загони. На Донбасі тривала операція Об'єднаних сил, до якої ТрО практично не залучали.
«Сьогодні наша надважлива мета — досягти миру на Донбасі та зберегти територіальну цілісність України. Ми говоримо про це на кожній зустрічі з нашими міжнародними партнерами. Також ми робимо й будемо робити все задля зміцнення обороноздатності України», — наголосив Зеленський після підписання указу.
Згідно з сайтомСил ТрО, штат мирного часу становить 10 тисяч осіб. Це — постійно діюче командно-штабне ядро Сил територіальної оборони Збройних Сил України з числа військовослужбовців-контрактників.
Штат особливого періоду нараховує 130 тисяч осіб, він складається з резервістів, за якими закріплена штатна зброя, що зберігається в частині. Дотримано принцип проживання поблизу місць дислокації конкретного підрозділу, що забезпечить швидке прибуття резервістів до частини.
З дому — до боюСили територіальної оборони є допоміжними до Збройних Сил України. Вони мають забезпечити виконання завдань в межах своєї території в момент, поки йде повноцінне розгортання армії.
«Ворог знатиме, що в нього немає переваг раптового вторгнення. Що у разі перетину кордону він не зможе пройти жоден міст, його зустрінуть на кожному перехресті. А за цей час будуть розгорнуті основні сили української армії, — йдеться на офіційному ресурсі роду військ. — Не менш важливе завдання — підтримувати порядок та безпеку в тилу, контролювати усі комунікації (охороняти і контролювати дороги, мости,
тунелі, об'єкти інфраструктури тощо). Це дозволить концентрувати основні сили української армії на пріоритетних напрямках. Коли сотні тисяч цивільних громадян будуть підготовлені, знатимуть свій маневр поблизу свого ж дому і зможуть протягом лічених годин вийти на позиції — це створить нову якість оборони».
На великій війніСічень-лютий 2022 року —місяці швидкого розгортання й тренування Сил ТрО. Туди записувалися не тільки люди з досвідом військової служби, а й ті чоловіки й жінки, які ніколи не служили, але мали поклик захищати свої домівки та рідних на тлі підготовки Росії до повномасштабної агресії.
У перші дні війни тероборонівці взяли на себе чергування на блокпостах, охорону інфраструктурних об'єктів. А в низці регіонів, зокрема в Херсоні, вступили в бій проти до зубів озброєних інтервентів.
24 лютого президент закликав українців приєднуватися до національного спротиву, вступаючи у тероборону. За десять днів з початку повномасштабного вторгнення Росії до лав ТрО вступили понад 100 тисяч українців.
10 червня 2022 року Зеленський підписав Закон про внесення змін до Закону Про основи національного спротиву щодо надання можливості територіальній обороні
виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій Це дозволило залучати територіальну оборону до виконання завдань у районах ведення воєнних дій за рішенням Головнокомандувача ЗСУ. Тобто люди, які служать у ТрО, можуть бути задіяними на фронті незалежно від місця реєстрації.
Крім того, було затверджено, що під час воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад оперативно підпорядковуються командирам військових частин Сил територіальної оборони.
Сили ТрО стали важливим компонентом весняного наступу ЗСУ на Київщині, а у вересні взяли активну участь у звільненні Харківщини. Саме тероборонівці (з харківських, івано-франківських та київських підрозділів) часто першими виходили на лінію державного кордону після того, як загарбники з ганьбою втікали з області.
