За рік від початку масштабного вторгнення місцеві вже майже перестали боятися обстрілів
Рік без світла, газу та води, та ще й під постійними обстрілами. З міста Гуляйполе на Запоріжжі виїхала переважна більшість населення. А ті, хто залишився, чекають якнайшвидшого наступу ЗСУ. Роботи у місті немає, тож єдиний спосіб вижити на лінії вогню – чекати допомоги волонтерів.
Від Гуляйполя до лінії бойових дій лічені кілометри. Ворог накриває місто щодня важкою артилерією та авіацією. Місцеві кажуть, години тиші тут трапляються вкрай рідко.
"Кожен день приліт! Ну як живемо і повиживати хочеться, і жити хочеться", – запевнив житель Гуляйполя Анатолій.
У колись майже 14-тисячному місті зараз залишилося не більше 20% жителів. Переважно, це мешканці приватних осель.
"У кого хозяйство, і хочуть жити на рідній землі. У нас рік, немає ні електроенергії, на території Гуляйполя, ні газу, ні води", – додав Анатолій.
Тутешні розповідають, за рік від початку масштабного вторгнення, вже майже перестали боятися обстрілів. До підвалів ховаються, коли вибухи лунають уже поряд із будинками.
"Хорошого нічого немає. Нікуди не ховаємося. Спочатку ховалися, а тепер, прилетить – значить прилетить. Куди ховатися, що в погребі? За такою логікою, там в погребі, не вилазить з погребу треба", – розповів житель Гуляйполя Сергій.
Жителька Гуляйполя Ніна повідомила: "Тривожно, війна є війною. Але сподіваємося на краще. Духу не втрачаємо".
Місцеві жителі виживають за рахунок допомоги українських військових та волонтерів. Вони везуть до Гуляйполя, найнеобхідніше: засоби гігієни та продукти харчування.
"Роздаємо індивідуальні пакунки, тут є дуже багато макаронних виробів, круп, цукор, а також дуже багато солодкого. Такого вистачає десь на місяць для наших людей", – запевнив волонтер Станіслав Стойков.
Волонтери кажуть, що через небезпеку обстрілів дістатися жителів міста вдається нечасто. Валентині Олександрівні 75 років. Жінка сама доглядає лежачих чоловіка й сестру. Бідкається, що востаннє отримувала гуманітарну допомогу у лютому. А до того чекала її кілька місяців.
"В кінці листопада була, а тоді аж на початку лютого. А тепер й досі чекаємо. Ну, виживемо,
крупи є. Макаронів замість хліба наваримо й будемо їсти. Так я роблю, а що робить", – повідомила жителька Гуляйполя Валентина Олександрівна.
Місцевий житель Олег евакуював свою родину до Запоріжжя. Сам виїжджати відмовляється.
"Діти, внуки виїхали, ну а я залишився вдома, та нема й куда їхати, і не хочу виїжджати", – розповів житель Гуляйполя Олег.
Олег – колишній інженер насосної станції, а зараз бідкається, що роботи у Гуляйполі немає. Каже, відновлення міста розпочнеться, коли полагодять електрику.
"У першу чергу, щоб була електроенергія. Що буде світло, тоді все останнє буде. Потихеньку потім все налагодиться. Буде, коли їх проженуть, тоді і електрика буде", – наголосив житель Гуляйполя Олег.
Місцеві втомилися жити на лінії вогню і щосили чекають наступу Збройних сил.
"Хлопцям нашим, Господи, дай їм Боже терпіння, дай їм Боже лютої ненависті до отого ворога, щоб вони їх гнали, аж сипалося, щоб з них, щоб знали, як сюди приходити на чужу землю", – зауважила жителька Гуляйполя Тетяна Петрівна.
Жителька Гуляйполя Ніна підсумувала: "Віримо у наше ЗСУ, і все буде Україна".
Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запорізька область, "5 канал"
Нагадаємо, раніше рαшиcτи обстріляли Запоріжжя: пошкоджено об'єкт інфраструктури і два навчальні заклади
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: дві доби під завалами: у Запоріжжі врятували бульдога
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
