Вже більше ніж чотири роки з початку повномасштабного російського вторгнення до громад Вінниччини надходять жахливі звістки про смерті наших земляків, які захищали Україну зі зброєю в руках. На цей раз стало відомо про загибель Богдана Гончара, Михайла Смичка, Ігоря Дідика, Федора Яценка, Віталія Заброварного та Сергія Карпенка, повідомляє I-VIN.INFO.
Калинівська громада знову отримала болісну звістку з фронту. 23 лютого на Харківщині під час виконання бойового завдання загинув старший солдат Богдан Гончар — житель села Уладівське.
Богдан Гончар народився 11 жовтня 1975 року в селі Кисляк Гайсинського району Вінницької області. З трирічного віку проживав в Уладівському, де відвідував дитячий садок і навчався у місцевій школі. Вищу освіту здобув у Вінницькому політехнічному інституті, отримавши фах інженера.
Трудову діяльність розпочав в Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції, де очолював тракторну бригаду. Згодом разом із родиною переїхав до Вінниці, де займався підприємницькою діяльністю. У 2012 році сім’я повернулася до Уладівського. Односельці згадують його умілим майстром,
який охоче допомагав людям і дарував нове життя старим речам.
На початку повномасштабної війни Богдан перебував за кордоном на заробітках. Попри вмовляння рідних залишитися у безпеці, у 2023 році він повернувся в Україну та добровільно став до лав захисників.
У 2025 році військовослужбовець зазнав контузії, однак після лікування продовжив службу поруч із побратимами. Його бойовий шлях обірвався на Харківщині.
У глибокій скорботі залишилися дружина, троє синів (один із них також боронить Україну), донька, брат і сестра.
Ободівська громада з глибоким сумом повідомляє про непоправну втрату. 23 лютого 2026 року в бою за Україну загинув житель села Нова Ободівка — воїн-Герой Михайло Смичок, 1982 року народження.
Солдат військової частини А1736 поліг у районі населеного пункту Томахівка Чугуївського району Харківської області, мужньо виконуючи військовий обов’язок та захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Теплицька громада знову отримала болюче сповіщення з фронту. У боротьбі за незалежність України загинув житель Теплика — Ігор Дідик, 20 січня 1976 року народження.
Воїну назавжди залишиться 50 років.
Ігор Дідик народився та проживав у Теплику. Працював на Теплицькій хлібопекарні. У березні 2023 року став на захист держави, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Ніс службу на посаді водія 3-го відділення 2-го автомобільного взводу 1-ї автомобільної роти автотранспортного батальйону.
Побратими згадують його як відповідального, вмотивованого та відданого військовослужбовця. Він гідно виконував бойові завдання, завжди був готовий підтримати товаришів і залишався надійною опорою для свого підрозділу.
23 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Грузьке Покровського району Донецької області, життя Захисника обірвалося.
У Ігоря Дідика залишилися дружина, донька та син. Для родини — це невимовний біль і втрата найдорожчої людини. Для побратимів — втрата вірного друга. Для України — ще одна висока ціна свободи.
23 лютого 2026 року в бою за Україну, в районі села Миропілля Сумської області, загинув Федір Володимирович Яценко, житель міста Немирів, 12 лютого 1982 року народження.
Від початку повномасштабного вторгнення Герой мужньо боронив Україну на Запорізькому, Авдіївському, Лиманському та Сумському напрямках.
23 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області загинув уродженець села Журавлівка Барської громади, старший солдат ЗАБРОВАРНИЙ Віталій Олександрович, 1986 року народження.
Віталій служив старшим стрільцем-вогнеметником піхотного відділення в/ч А3488. Він був справжнім воїном, який знав ціну свободи й без вагань став на захист України.
Він пішов у вічність, залишивши по собі незагоєну рану в серцях рідних та вічний борг вдячності у наших душах. Йому назавжди залишиться 39…
26 лютого Вінницька громада прощалась із оборонцем України Сергієм Карпенком.
Вінничанин Сергій Карпенко долучився до захисту України влітку 2025 року. Був старшим сержантом. Виконував бойові завдання у складі 120-ї бригади територіальної оборони на Харківському напрямку. Загинув воїн 17 лютого поблизу села Металівка Чугуївського району. Йому назавжди залишилося 56 років.
Сергій Карпенко з’явився на світ 25 серпня 1969 року у Жмеринці, проте від народження проживав у Вінниці. Тут закінчив загальноосвітню школу №2 та вивчився на столяра-червонодеревника. Після проходження строкової армійської служби свої вміння та майстерність застосовував у різних виробничих сферах міста. Зокрема, до мобілізації у військо працював представником в одній із торговельних фірм. Разом із дружиною виплекав трьох донечок, радів успіхам онука.
Читайте також, нові можливості для навчання: як Вінниччина модернізувала школи та дитсадки у 2025 році.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
