У чотирьох громадах Вінниччини провели в останню путь захисників України. Рідні, друзі, побратими та земляки зібралися, щоб віддати останню шану військовим, чиї життя обірвалися під час війни. Про це інформує I-VIN.INFO.
Вінниця попрощалися із захисником Сергієм Порицьким, який загинув на Донеччині.
1 жовтня у Вінниці прощалися із 40-річним захисником Сергієм Порицьким, позивний «Компас». Військовий загинув у березні 2024 року поблизу села Тоненьке Покровського району Донецької області. Після бою він тривалий час вважався зниклим безвісти.
Сергій Порицький народився 10 липня 1983 року у Вінниці. Закінчив школу №29, а згодом Вищe професійне училище №4, де здобув спеціальність у сфері телекомунікацій. Також навчався у Харківському фаховому коледжі інформаційних технологій та Одеській національній академії зв’язку. Працював за фахом, а останніми роками – оператором на кондитерській фабриці «Рошен».
До початку повномасштабного вторгнення Сергій не планував пов’язувати життя з військом. Однак у грудні 2022 року став на захист України. Спочатку служив сапером у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади,
а згодом приєднався до 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де був старшим стрільцем-оператором.
Військовий виконував бойові завдання на Сумщині, Чернігівщині та Донеччині. 9 березня 2024 року під час бою біля Тоненького зв’язок із ним зник. Згодом стало відомо, що Сергій загинув.
Позивний «Компас» Сергій отримав уже на службі. За словами його сестри Ольги, завдяки освіті та досвіду в телекомунікаціях він добре орієнтувався на місцевості, працював із картами, міг визначати координати підрозділу та прокладати маршрути. Ці навички цінували його побратими.
«Сергія на передовій також щиро любили за чуйне серце, надійне плече та безвідмовність», – розповіла сестра.
Ольга згадує брата як людину, яка любила життя, прагнула дізнаватися нове та багато уваги приділяла родині. Особливо Сергій любив двох своїх племінників. За словами сестри, саме заради їхнього мирного майбутнього він пішов захищати Україну.
Сергій захоплювався футболом та вболівав за «Шахтар». Він мріяв побувати на «Донбас Арені» та наживо підтримати улюблену команду. Та замість футбольного стадіону Донеччина стала місцем його останнього бою.
У Сергія Порицького залишилися рідні та близькі, які тепер зберігатимуть пам’ять про нього.
На війні загинув військовий зі Шпиківської громади Василь Фріз.
Шпиківська громада отримала звістку про загибель захисника Василя Фріза, жителя села Левківці. Військовий загинув 21 вересня під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Василь Фріз народився 10 січня 1985 року. До лав Збройних сил України його призвав Тульчинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Він служив солдатом, стрільцем-снайпером-розвідником першого розвідувального відділення розвідувального взводу першого батальйону територіальної оборони.
21 вересня 2026 року Василь Фріз загинув під час виконання бойового завдання поблизу Лимана Лиманської громади Краматорського району Донецької області.
За час служби військовий зарекомендував себе як мужній та хоробрий захисник, який сумлінно виконував свої обов’язки та вмів діяти й приймати рішення в складних умовах.
Теплицька громада попрощалася із загиблим на Донеччині Іваном Дишленком.
У Теплицькій громаді провели в останню путь військовослужбовця Івана Дишленка із села Мала Мочулка.
Захисник загинув ще 30 жовтня 2024 року під час бою на Донеччині, однак лише нещодавно його тіло вдалося ідентифікувати.
Іван Дишленко народився 8 жовтня 1976 року в Малій Мочулці. Тут він виріс, навчався, створив сім’ю та разом із дружиною виховав трьох синів. Працював у рідному селі та мав власну справу. Односельці згадують його як щиру, доброзичливу та працьовиту людину.
У липні 2024 року Іван долучився до лав 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України. Служив на посаді стрільця та, за словами громади, проявив себе як надійний і відважний побратим.
Після бою на Донеччині 30 жовтня 2024 року зв’язок із військовим обірвався. Відтоді його родина тривалий час чекала на звістку про долю Івана. Днями правоохоронці ідентифікували тіло захисника та офіційно встановили дату його загибелі.
Іван Дишленко загинув поблизу населеного пункту Вишневе Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну.
Провести військового в останню путь прийшли жителі Теплицької громади. Поховали Івана на місцевому кладовищі з військовими почестями – під виконання Державного Гімну України та військовий салют.
У захисника залишилися дружина та троє синів. Також він встиг стати дідусем – його маленька онучка зростатиме вже без можливості бачити дідуся.
Ладижин попрощався із захисником Василем Палієнком, який загинув на Запоріжжі.
У Ладижині провели в останню путь сержанта Збройних сил України Василя Палієнка. Військовий загинув 26 вересня під час бою поблизу Павлівки Пологівського району Запорізької області.
Василь Палієнко народився 14 січня 1975 року в Немирові на Вінниччині. Згодом його родина переїхала до Вінниці, де минули дитячі та юнацькі роки чоловіка. Після навчання він працював, одружився та створив сім’ю.
Рідні та знайомі запам’ятали Василя як щиру, добру, веселу й працьовиту людину. Він любив працювати руками та завжди знаходив, чим зайнятися.
Одним із головних захоплень Василя були автомобілі. Хоча спеціальної освіти в цій сфері він не мав, самостійно опанував механіку та добре розбирався в будові машин. За потреби міг власноруч відремонтувати практично будь-який автомобіль.
Після початку повномасштабного вторгнення Василь вирішив долучитися до захисту України. 17 серпня 2024 року його призвали на військову службу. Він мав звання сержанта та позивний «Ворон». Служив заступником командира бойової машини – навідником-оператором 2-го механізованого відділення 3-го механізованого батальйону.
26 вересня 2026 року під час бойових дій Василь Палієнко загинув у стрілецькому бою з російськими військами поблизу Павлівки Пологівського району Запорізької області.
Читайте також: Ветеранський спорт на Вінниччині набирає обертів.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: zt.tax.gov.ua
